Міністерство культури і мистецтв України
Луганський державний інститут культури і мистецтв
Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін
Ю.Ю. ПОЛУЛЯХ
Форми і методи наукового пізнання
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО КУРСУ
Луганськ
2011
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Курс з дисципліни «Методи і форми наукового пізнання» є викладом основних теорій і концепцій сучасного наукового пізнання для магістрантів Луганського державного інституту культури і мистецтв. Одна з важливих особливостей наукового пізнання порівняно з буденним полягає в його організованості і використовуванні цілого ряду методів дослідження. Під методом при цьому розуміється сукупність прийомів, способів, правил пізнавальної, теоретичної і практичної, перетворюючої діяльності людей. Ці прийоми, правила встановлюються не довільно, а розробляються, виходячи із закономерностей самих об'єктів, що вивчаються. Тому методи пізнання такі ж багатоманітні, як і сама дійсність.
Тематика курсу висвітлює сутність наукового пізнання, основні принципи методологічного підходу до наукових проблем, основні форми наукового дослідження, методику і логіку наукового процесу.
При підготовці програми враховано принцип комплексного вивчення студентами гуманітарних наук, який передбачає оволодіння ними поряд з методами і формами наукового пізнання низки філософськиїх, історичних, політичних та культурологічних дисциплін.
Передбачається самостійне вивчення студентами окремих питань деяких тем.
Метою навчання методам і формам наукового пізнання є:
o формування у студентів основ науково-дослідницького мислення;
o розвиток наукового категоріального мислення, яке передбачає сутнісне розуміння явищ і процесів дійсності;
o конструювання у студентів навичок методологічного підходу до наукових гіпотез, концепцій, теорій;
o надання знань про сучасний стан наукових теорій й методологій;
o підготовка до активного наукового життя.
Загальний обсяг годин курсу – 108 годин: лекційних занять – 18 годин; семінарських занять – 18 годин; самостійна робота студентів – 72 годин. Підсумкова форма контролю – залік.
ЗМІСТ КУРСУ
Тема 1. Специфіка наукового дослідження
Наукове дослідження як цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають у вигляді системи понять, законів і теорій. Ознаки наукового дослідження: цілеспрямований процес, досягнення усвідомлено поставленої мети, чітко сформульованих завдань, який характеризується систематичністю й строга доказовість, послідовне обґрунтування зроблених узагальнень і висновків.
Об'єкт науково-теоретичного дослідження: клас подібних явищ і ситуацій, їхня сукупність. Ціль науково-теоретичного дослідження: знайти загальне в ряду одиничних явищ, розкрити закони, по яких виникають, функціонують, розвиваються такого роду явища, виявити їхню глибинну сутність. Засоби науково-теоретичного дослідження: сукупність наукових методів, всебічно обґрунтованих і зведених у єдину систему, і сукупність понять, термінів, зв'язаних між собою, яку утворюють характерну мову науки.
Критерії істинності наукового знання: раціональний принцип, принцип верифікації, принцип фальсифікації.
Тема 2. Форми наукового знання
Форми наукового знання: наукові факти, проблеми, гіпотези, теорії, ідеї, принципи, категорії, закони. Науковий факт як перевірений на істинність факт дійсності. Наукові проблеми як усвідомлені питання, для відповіді на які недостатньо наявних знань. Наукова гіпотеза як таке припустиме знання, істинність або хибність якого ще не доведена, Вимоги до наукової гіпотези: відсутність суперечностей.; відповідність нової гіпотези надійно встановленим теоріям; доступність гіпотези, що висувається, для експериментальної перевірки; максимальна простота гіпотези. Категорії науки як найзагальніші поняття теорії, що характеризують істотні властивості об'єкту теорії, предметів і явищ об'єктивного світу. Закони науки як відображення істотних зв'язки явищ у формі теоретичних тверджень. Наукові принципи як найбільш загальні і важливі фундаментальні твердження теорії. Наукові концепції як найбільш загальні і важливі фундаментальні положення теорій. Наукова теорія як систематизовані знання в їх сукупності.
Наукова картина світу як система наукових теорій, що описує реальність.
Тема 3. Науковий метод і методологія
Метод як сукупність прийомів або операцій практичної або теоретичної діяльності. Основна функція наукового методу – внутрішня організація й регулювання процесу пізнання або практичного перетворення того або іншого об'єкта. Метод як єдність об'єктивного й суб'єктивного.
Методологія як вчення про структуру, логічну організацію, методи і засоби наукової діяльності, яке дає характеристику компонентів наукового дослідження (об'єкту, предмету аналізу, задачі дослідження (або проблеми), сукупності дослідницьких засобів, необхідних для вирішення задачі даного типу), а також формує уявлення про послідовність дій дослідника в процесі рішення задачі.
Класифікація методів: наукові методи емпіричного дослідження, наукові методи теоретичного дослідження, загальні методи наукового пізнання, специфічні методи наукового пізнання. Філософські методи дослідження: метафізика і діалектика.
Тема 4. Наукові методи емпіричного дослідження
Спостереження як цілеспрямоване, організоване сприйняття предметів і явищ об'єктивної дійсності, в ході якого одержується знання про зовнішні сторони, властивості і відносини об'єктів, що вивчаються. Процес наукового спостереження як особливого виду діяльність, куди включається не тільки об'єкт спостереження, але і засоби спостереження (прилади, засоби зв'язку, інформації).
Порівняння як пізнавальна операція, яка лежить в основі суджень про подібність або розходження об'єктів. Порівняння як основа виявлення якісних й кількісних характеристик предметів.
Експеримент як спостереження в спеціальних контрольованих умовах. Функції експерименту: ізолювання досліджуваного об'єкту від впливу побічних неістотних для нього явищ; багаторазове відтворення процесу в ході експерименту; планомірна зміна протікання процесу і стану об'єкту, що вивчається.
Різновиди експерименту: якісний, в якому встановлюють наявність або відсутність пропонованих теорією явищ; вимірювальний або кількісний експеримент, що встановлює чисельні параметри якої-небудь властивості (або властивостей) предмету, процесу; соціальний експеримент, здійснюваний з метою впровадження нових форм соціальної організації і оптимізації управління.
Тема 5. Наукові методи теоретичного дослідження
Формалізація як побудова абстрактно-математичних моделей, які розкривають сутність процесів дійсності, що вивчаються. Операції із знаками та формулами при формалізації. Функції формалізації: аналіз, визначення й експлікація понять; репрезентація доказу у вигляді послідовності формул, одержуваних з вихідних за допомогою точно зазначених правил перетворення; визначення процесів алгоритмізації й програмування обчислювальних пристроїв.
Аксіоматичний метод як спосіб побудови наукових теорій, при якому формулюється система основних термінів науки; із цих термінів утворюється деяка безліч аксіом (постулатів); формулюється система правил висновку, що дозволяє перетворювати вихідні положення й переходити від одних положень до іншим, а також уводити нові терміни (поняття) у теорію; здійснюється перетворення постулатів за правилами, що дає можливість із обмеженого числа аксіом одержувати безліч доказових положень – теорем.
Гіпотетико-дедуктивний метод як створення системи дедуктивно зв'язаних між собою гіпотез, з яких в остаточному підсумку виводяться твердження про емпіричні факти. Функції гіпотетико-дедуктивного методу: ознайомлення з фактичним матеріалом, що вимагає теоретичного пояснення, і конструювання пояснення за допомогою вже існуючих теорій і законів; висування припущення про причини й закономірності даних явищ за допомогою багатьох логічних прийомів; оцінка серйозності припущень і відбір з безлічі здогадів найбільш імовірної.
Тема 6. Загальні методи наукового пізнання
Аналіз як розчленовування цілого предмету на складові частини (сторони, ознаки, властивості або відносини) з метою їх всебічного вивчення. Синтез як з'єднання раніше виділених частин предмету в єдине ціле. Об'єктивною передумовою цих пізнавальних операцій є здібність окремих елементів об'єкту до перегруповування, об'єднання і розділення. Абстрагування (ідеалізація) як прийом мислення, який полягає у відволіканні від ряду властивостей і відносин явища, що вивчається, з одночасним виділенням тих властивостей і відношень, що цікавлять дослідника. Узагальнення як прийом мислення, в результаті якого встановлюють загальні властивості і ознаки об'єктів. Індукція як процес виведення загального положення із спостереження ряду часткових одиничних фактів, тобто пізнання від часткового до загального на підставі міркування, в якому загальний висновок будується на основі часткових засновків. Дедукція як спосіб міркування, за допомогою якого із загальних засновків з необхідністю слідує висновок часткового характеру. Аналогія як прийом пізнання, при якому на підставі подібності об'єктів в одних ознаках роблять висновок про їх подібність в інших ознаках. Моделювання як вивчення об'єкту (оригіналу) шляхом створення і дослідження його копії (моделі), яка заміщає оригінал в певних аспектах, що цікавлять дослідника; натуральні й ідеальні моделі. Класифікація як розподіл тих або інших об'єктів по групах (відділах, розрядах) залежно від їх загальних ознак з фіксацією закономірних зв'язків між класами об'єктів в єдиній системі конкретної галузі знань. Історичний метод як відтворення історії об'єкту, що вивчається, з урахуванням всіх деталей і випадковостей. Логічний метод як логічне відтворення історії об'єкту, що вивчається, на вищій стадії його розвитку.
Тема 7. Специфічні методи наукового пізнання. Взаємодія методів
Специфічна методологія як сукупність методів, принципів і прийомів дослідження, застосовуваних у тієї або іншій великій галузі науки (механіка, фізика, хімія, геологія, біологія, соціальні науки тощо). Проблема методів міждисциплінарного дослідження.
Взаємодія методів: кожний метод застосовується не ізольовано, а у взаємодії з іншими; загальною основою системи методологічного знання є філософські методи; у своєму застосуванні будь-який метод модифікується залежно від конкретних умов, мети дослідження, характеру розв'язуваних завдань, особливостей об'єкта, тієї або іншої сфери застосування методу (природа, суспільство, пізнання), специфіки досліджуваних закономірностей, своєрідності явищ і процесів (матеріальні або духовні, об'єктивні або суб'єктивні) тощо; взаємозв'язок рівнів методологічного знання носить складний, опосередкований характер.
Тема 8. Методика наукового дослідження
Методичний задум наукового дослідження як основна ідея, що зв'язує воєдино всі структурні елементи методики, визначає порядок проведення дослідження, його етапи. Структура методичного задуму дослідження: ціль, завдання, гіпотеза дослідження; критерії, показники розвитку конкретного явища співвідносяться з конкретними методами дослідження; визначення послідовності застосування цих методів, порядок керування ходом експерименту, порядок реєстрації, нагромадження й узагальнення експериментального матеріалу.
Основні етапи наукового дослідження. Перший етап: вибір проблеми й теми; визначення об'єкта й предмета, цілей і завдань; розробка гіпотези дослідження. Другий етап: вибір методів і розробку методики дослідження; перевірка гіпотези; безпосереднє дослідження; формулювання попередніх висновків, їхнє апробування й уточнення; обґрунтування заключних висновків і практичних рекомендацій. Третій етап: впровадження отриманих результатів у практику.
Тема 9. Логіка наукового дослідження
Емпіричний рівень наукового дослідження як одержання і первинна обробка вихідного фактичного матеріалу. Перша стадія емпіричного рівня дослідження як процес добування, одержання фактів. Друга стадія емпіричного рівня дослідження як первинна обробка й оцінка фактів у їхньому взаємозв'язку, тобто: осмислення й строгий опис добутих фактів у термінах наукової мови; класифікацію фактів по різних підставах і виявлення основних залежностей між ними. Функції емпіричного рівня наукового дослідження: критичну оцінка й перевірка кожного факту; опис кожного факту в певних термінах тієї науки, у рамках якої ведеться дослідження; відбір із всіх фактів найбільш типових; класифікація фактів по видах досліджуваних явищ; розкриття найбільш очевидних зв'язків між відібраними фактами.
Постановка проблеми як сполучна ланка між емпіричним і теоретичним рівнями. Етапи постановки проблеми: визначення фактів пояснених й потребуючих пояснення, тобто фактів, що відповідають теорії й суперечать їй; формулювання питання, що виражає основний зміст проблеми, обґрунтування його правильності і важливості для науки; постановка конкретних завдань, послідовності їхнього рішення й застосовуваних при цьому методів.
Теоретичний рівень наукового дослідження як аналіз фактів із проникненням у сутність досліджуваних явищ, з пізнанням і формулюванням у якісній і кількісній формі законів. Функції теоретичного рівня наукового дослідження: прогнозування можливих подій або змін у досліджуваних явищах; вироблення принципів дії, рекомендацій про практичний вплив на ці явища. Формулювання доказів на теоретичному рівні як підтвердження або спростування висунутих положень теоретичними аргументами.
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З КУРСУ «МЕТОДИ І ФОРМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ»
Тематичний план для студентів денної форми навчання
|
№ |
Назва розділів, тем |
Кількість годин |
Форма контролю |
|||
|
всього |
лекції |
семі-нари |
сам. роб. |
|||
|
1 |
Специфіка наукового дослідження |
12 |
2 |
2 |
10 |
Опитування тест |
|
2 |
Форми наукового знання |
12 |
2 |
2 |
12 |
Опитування тест |
|
3 |
Науковий метод і методологія |
14 |
2 |
2 |
12 |
Опитування тест |
|
4 |
Наукові методи емпіричного дослідження |
18 |
2 |
2 |
|
Опитування тест |
|
5 |
Наукові методи теоретичного дослідження |
20 |
2 |
2 |
12 |
Опитування тест |
|
6 |
Загальні методи наукового пізнання |
20 |
2 |
2 |
|
Опитування тест |
|
7 |
Часткові методи наукового пізнання. |
20 |
2 |
2 |
|
Опитування тест |
|
8 |
Методика наукового дослідження |
4 |
2 |
2 |
12 |
Опитування тест |
|
9 |
Логіка наукового дослідження |
4 |
2 |
2 |
14 |
Опитування тест |
|
|
Усього |
108 |
18 |
18 |
72 |
Залік |
Тема 1. Специфіка наукового дослідження
План
1. Специфіка наукового дослідження.
2. Об’єкт і ціль наукового дослідження.
3. Засоби науково-теоретичного дослідження.
4. Критерії істинності наукового знання.
Питання для повторення
1. Що таке наукове дослідження?
2. Які ознаки наукового дослідження?
3. В чому полягає сутність наукового закону?
4. Чим принцип верифікації відрізняється від принципу фальсифікації?
Теми рефератів, докладів
1. Становлення філософії науки.
2. Сучасна філософія науки.
3. Основні проблеми філософії науки.
4. Концептуальна сутність наукового дослідження.
Література
1. Берков В.Ф. Логика научного познания. Учебное пособие. – Мн.: АУ, 2000. – С. 16 – 22.
2. Валеев Г.Х. Методология научной деятельности в сфере социогуманитарного знания. – М.: Наука, 2005. – С. 23 – 31.
3. Вартофский М. Модели. Репрезентация и научное понимание. – М.: Прогресс, 1988. – С. 6 – 12.
4. Герасимов И.Г. Структура научного исследования. – М.: Мысль, 1985. – С. 11 – 14.
5. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология // Вопросы философии. – 1992. – № 7. – С. 136 – 176.
6. Касавин И.Т. О дескриптивном понимании истины // Философские науки. – 1990. – № 8. – С. 64 – 74.
7. Крымский С.Б. Истина и мнение // Философские науки. – 1990. – № 10. – С. 73 – 77.
8. Философия и методология познания / под ред. В.Л. Обухова. – СПБ.: «Университет», 2003. – С. 20 – 28.
9. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности: Методологические проблемы современной науки. – М.: УРСС, 2008. – 7 – 12 с.
Тема 2. Форми наукового знання
План
1. Основні форми наукового знання.
2. Специфіка наукової гіпотези.
3. Категорії науки як інваріанти наукового знання.
4. Наукові закони і принципи.
5. Наукова картина світу.
Питання для повторення
1. Чим відрізняється гіпотеза від теорії?
2. Чим відрізняється принцип від закону?
3. Чим відрізняється ідея від категорії?
4. Яка основна функція наукової картини світу?
Теми рефератів, докладів
1. Принципи гуманітарного наукового знання.
2. Принципи природничо-наукового знання.
3. Мислення й категорії.
4. Категорії філософії й науки.
Література
1. Берков В.Ф. Логика научного познания. Учебное пособие. – Мн.: АУ, 2000. – С. 24 – 28.
2. Герасимов И.Г. Структура научного исследования. – М.: Мысль, 1985. – С. 18 – 25.
3. Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. – М.: Мысль, 1974. – С. 254 – 276.
4. Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д.: «Феникс», 1999. – С. 19 – 29.
5. Лекторский В.А. Субъект, объект, познание. – М.: Наука, 1980. – С. 142 – 148.
6. Майданов А.С. Искусство открытия: методология и логика научного поиска. – М.: Репро, 1993. – С. 12 – 15.
7. Философия и методология познания / под ред. В.Л. Обухова. – СПБ.: «Университет», 2003. – С. 29 – 35.
8. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности: Методологические проблемы современной науки. – М.: УРСС, 2008. – С. 15 – 33.
Тема 3. Науковий метод і методологія
План
1. Поняття методу.
2. Сутність методології.
3. Методи емпіричного дослідження.
4. Методи теоретичного дослідження.
5. Загальні методи наукового пізнання.
6. Специфічні методи наукового пізнання.
7. Філософські методи дослідження.
Питання для повторення
1. Що таке метод?
2. Чим відрізняється метод від методології?
3. Чим відрізняється емпіричне дослідження від теоретичного дослідження?
4. Чим відрізняються загальні методи наукового пізнання від специфічних методів?
Теми рефератів, докладів
1. Метафізика як філософський метод пізнання.
2. Діалектика як філософський метод пізнання.
3. Сучасні філософські методи пізнання.
4. Основні проблеми сучасної методології.
Література
1. Берков В.Ф. Логика научного познания. Учебное пособие. – Мн.: АУ, 2000. – С. 29 – 34.
2. Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д.: «Феникс», 1999. – С. 31 – 40.
3. Кудряшов А.Ф. Онтология. Методология. Неогеоцентризм. – СПб.: Петрополис, 1993. – С. 35 – 45, 96 – 118.
4. Кураев В.И., Лазарев Ф.В. Точность, истинность и рост научного знания. – М.: Наука, 1988. – С. 43 – 47 с.
5. Философия и методология познания / под ред. В.Л. Обухова. – СПБ.: «Университет», 2003. – С. 37 – 52.
6. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности: Методологические проблемы современной науки. – М.: УРСС, 2008. – С. 39 – 54.
Тема 4. Наукові методи емпіричного дослідження
План
1. Специфіка емпіричного дослідження.
2. Спостереження.
3. Порівняння.
4. Експеримент.
Питання для повторення
1. В чому сутність емпіричного дослідження?
2. Яка ціль спостереження?
3. Яка основна функція порівняння?
4. Чим експеримент відрізняється від спостереження?
Теми рефератів, докладів
1. Процес наукового спостереження.
2. Принципи наукового порівняння.
3. Основні функції експерименту.
4. Особливості соціального експерименту.
Література
1. Берков В.Ф. Логика научного познания. Учебное пособие. – Мн.: АУ, 2000. – С. 36 – 40.
2. Валеев Г.Х. Методология научной деятельности в сфере социогуманитарного знания. – М.: Наука, 2005. – С. 44 – 52.
3. Герасимов И.Г. Структура научного исследования. – М.: Мысль, 1985. – С. 27 – 39.
4. Готтсданкер Р. Основы психологического эксперимента. – М.: МГУ, 1982. – С. 64 – 80.
5. Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д.: «Феникс», 1999. – С. 32 – 45.
6. Майданов А.С. Искусство открытия: методология и логика научного поиска. – М.: Репро, 1993. – С. 16 – 33.
7. Философия и методология познания / под ред. В.Л. Обухова. – СПБ.: «Университет», 2003. – С. 52 – 64.
8. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности: Методологические проблемы современной науки. – М.: УРСС, 2008. – С. 56 – 70.
Тема 5. Наукові методи теоретичного дослідження
План
1. Специфіка теоретичного дослідження.
2. Формалізація.
3. Аксіоматичний метод.
4. Гіпотетико-дедуктивний метод.
Питання для повторення
1. В чому сутність теоретичного дослідження?
2. Яка ціль формалізації?
3. Яка основна функція аксіоматичного методу?
4. Чим гіпотетико-дедуктивний метод відрізняється від аксіоматичного методу?
Теми рефератів, докладів
1. Наукові принципи формалізації.
2. Семіотична сутність формалізації.
3. Аксіоматичний метод у науці.
4. Особливості гіпотетико-дедуктивного методу у гуманітарному дослідженні.
Література
1. Берков В.Ф. Логика научного познания. Учебное пособие. – Мн.: АУ, 2000. – С. 55 – 66.
2. Валеев Г.Х. Методология научной деятельности в сфере социогуманитарного знания. – М.: Наука, 2005. – С. 60 – 77.
3. Вартофский М. Модели. Репрезентация и научное понимание. – М.: Прогресс, 1988. – С. 74 – 82.
4. Герасимов И.Г. Структура научного исследования. – М.: Мысль, 1985. – С. 45 – 56.
5. Карпович В.Н. Проблема, гипотеза, закон. – Новосибирск: Наука, 1980. – С. 76 – 91.
6. Майданов А.С. Искусство открытия: методология и логика научного поиска. – М.: Репро, 1993. – С. 33 – 49.
7. Философия и методология познания / под ред. В.Л. Обухова. – СПБ.: «Университет», 2003. – С. 70 – 80.
8. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности: Методологические проблемы современной науки. – М.: УРСС, 2008. – С. 74 – 92.
Тема 6. Загальні методи наукового пізнання
План
1. Аналіз і синтез.
3. Абстрагування і узагальнення.
4. Індукція і дедукція.
5. Аналогія і моделювання.
6. Класифікація.
7. Історичний метод і логічний метод.
Питання для повторення
1. Чим відрізняється аналіз від синтезу?
2. На чому засновується абстрагування?
3. Що таке класифікація?
4. В чому полягає відмінність між історичним і логічним методами?
Теми рефератів, докладів
1. Аналіз і синтез у повсякденності й науці.
2. Концептуальні засади узагальнення.
3. Індукція і дедукція у історії науки.
4. Взаємодія історичного й логічного методів у науковому дослідженні.
Література
1. Берков В.Ф. Логика научного познания. Учебное пособие. – Мн.: АУ, 2000. – С. 68 – 77.
2. Валеев Г.Х. Методология научной деятельности в сфере социогуманитарного знания. – М.: Наука, 2005. – С. 78 – 93.
3. Карпович В.Н. Проблема, гипотеза, закон. – Новосибирск: Наука, 1980. – С. 92 – 101.
4. Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д.: «Феникс», 1999. – С. 46 – 58.
5. Крон Г. Исследование сложных систем по частям: диакопика. – М.: Наука, 1972. – С. 142 – 164.
6. Лекторский В.А. Субъект, объект, познание. – М.: Наука, 1980. – С. 55 – 71.
7. Философия и методология познания / под ред. В.Л. Обухова. – СПБ.: «Университет», 2003. – С. 82 – 95.
8. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности: Методологические проблемы современной науки. – М.: УРСС, 2008. – С. 123 – 136.
Тема 7. Специфічні методи наукового пізнання. Взаємодія методів
План
1. Особливості специфічної методології.
2. Специфіка методів міждисциплінарного дослідження.
3. Взаємодія методів у науці.
4. Взаємозв’язок методів у структурі наукового пізнання.
Питання для повторення
1. Що таке специфічний метод?
2. Чим відрізняються специфічна методологія від загальнонаукової?
3. Як взаємодіють методи у науковому дослідженні?
4. Як будується ієрархія методів у науковому дослідженні?
Теми рефератів, докладів
1. Особливості міждисциплінарного дослідження.
2. Специфіка соціокультурної методології.
3. Специфіка мистецтвознавчої методології.
4. Взаємодія методів у гуманітарному пізнанні.
Література
1. Берков В.Ф. Логика научного познания. Учебное пособие. – Мн.: АУ, 2000. – С. 78 – 90.
2. Валеев Г.Х. Методология научной деятельности в сфере социогуманитарного знания. – М.: Наука, 2005. – С. 95 – 111.
3. Герасимов И.Г. Структура научного исследования. – М.: Мысль, 1985. – С. 45 – 62.
4. Карпович В.Н. Проблема, гипотеза, закон. – Новосибирск: Наука, 1980. – С. 103 – 117.
5. Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д.: «Феникс», 1999. – С. 59 – 72.
6. Крон Г. Исследование сложных систем по частям: диакопика. – М.: Наука, 1972. – С. 168 – 174.
7. Лекторский В.А. Субъект, объект, познание. – М.: Наука, 1980. – С. 76 – 89.
8. Философия и методология познания / под ред. В.Л. Обухова. – СПБ.: «Университет», 2003. – С. 103 – 118.
9. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности: Методологические проблемы современной науки. – М.: УРСС, 2008. – С. 136 – 152.
Тема 8. Методика наукового дослідження
План
1. Методичний задум наукового дослідження.
2. Структура методичного задуму дослідження.
3. Основні етапи наукового дослідження.
3.1. Проблематика дослідження.
3.2. Методика дослідження.
3.3. Практичний результат дослідження.
Питання для повторення
1. Що таке методичний задум наукового дослідження?
2. Яку роль відіграє у методичному задумі гіпотеза дослідження?
3. Як виявляється проблематика дослідження?
4. Як будується методика дослідження?
Теми рефератів, докладів
1. Ціль і завдання наукового дослідження.
2. Критерії наукового дослідження.
3. Порядок реалізації наукового дослідження.
4. Гіпотеза: сутність і функції.
Література
1. Берков В.Ф. Логика научного познания. Учебное пособие. – Мн.: АУ, 2000. – С. 98 – 104.
2. Берков В.Ф. Научная проблема: Логико-методологический аспект. – Мн.: Белорус. гос. ун-т, 1979. – С. 28 – 48.
3. Валеев Г.Х. Методология научной деятельности в сфере социогуманитарного знания. – М.: Наука, 2005. – С. 112 – 125.
4. Карпович В.Н. Проблема, гипотеза, закон. – Новосибирск: Наука, 1980. – С. 120 – 128.
5. Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д.: «Феникс», 1999. – С. 176 – 229.
6. Майданов А.С. Искусство открытия: методология и логика научного поиска. – М.: Репро, 1993. – С. 65 – 75.
7. Петров Ю.А., Никифоров А.Л. Логика и методология научного познания. – М.: МГУ, 1982. – С. 38 – 56.
8. Философия и методология познания / под ред. В.Л. Обухова. – СПБ.: «Университет», 2003. – С. 160 – 179.
Тема 9. Логіка наукового дослідження
План
1. Емпіричний рівень наукового дослідження.
2. Основні стадії емпіричного рівня дослідження.
3. Постановка проблеми.
4. Теоретичний рівень наукового дослідження.
5. Функції теоретичного рівня наукового дослідження.
Питання для повторення
1. В чому полягає основна функція постановки проблеми?
2. В чому різниця між емпіричним і теоретичним рівнями наукового дослідження?
3. Які основні функції емпіричного рівня наукового дослідження?
4. На якій основі будується теоретичний рівень наукового дослідження?
Теми рефератів, докладів
1. Логічна структура наукового дослідження.
2. Принципи емпіричного дослідження.
3. Принципи теоретичного дослідження.
4. Основні етапи постановки проблеми.
Література
1. Берков В.Ф. Логика научного познания. Учебное пособие. – Мн.: АУ, 2000. – С. 105 – 118.
2. Берков В.Ф. Научная проблема: Логико-методологический аспект. – Мн.: Белорус. гос. ун-т, 1979. – С. 50 – 63.
3. Вартофский М. Модели. Репрезентация и научное понимание. – М.: Прогресс, 1988. – С. 376 – 388.
4. Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. – М.: Мысль, 1974. – С. 468 – 479.
5. Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д.: «Феникс», 1999. – С. 230 – 252.
6. Майданов А.С. Искусство открытия: методология и логика научного поиска. – М.: Репро, 1993. – С. 78 –95.
7. Петров Ю.А., Никифоров А.Л. Логика и методология научного познания. – М.: МГУ, 1982. – С. 56 – 67.
8. Философия и методология познания / под ред. В.Л. Обухова. – СПБ.: «Университет», 2003. – С. 184 – 201.
СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ
Мета – підвищення наукових знань студентів, вироблення практичних навичок наукового осягнення дійсності.
Тема 1. Сутність наукового дослідження
План
1. Проблема наукового дослідження у контексті гуманітарного знання.
2. Філософські засади наукового дослідження.
3. Істина як ціль наукового дослідження.
4. Соціокультурні кордони наукового дослідження.
Ключові слова: наука, дослідження, явища, сутність, методи, система, істина, раціональність, верифікація, фальсифікація.
Література
1. Берков В.Ф. Логика научного познания. Учебное пособие. – Мн.: АУ, 2000. – С. 16 – 22.
2. Валеев Г.Х. Методология научной деятельности в сфере социогуманитарного знания. – М.: Наука, 2005. – С. 23 – 31.
3. Герасимов И.Г. Структура научного исследования. – М.: Мысль, 1985. – С. 11 – 14.
4. Философия и методология познания / под ред. В.Л. Обухова. – СПБ.: «Университет», 2003. – С. 20 – 28.
5. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности: Методологические проблемы современной науки. – М.: УРСС, 2008. – 7 – 12 с.
Тема 2. Основні форми наукового знання
План
1. Наукові факти.
2. Наукові проблеми.
3. Наукова гіпотеза.
4. Категорії науки.
5. Закони науки.
6. Наукові принципи.
7. Наукова теорія.
8. Наукова картина світу
Ключові слова: факт, проблема, гіпотеза, категорії, закони, принципи, теорія, картина світу.
Література
1. Берков В.Ф. Логика научного познания. Учебное пособие. – Мн.: АУ, 2000. – С. 24 – 28.
2. Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д.: «Феникс», 1999. – С. 19 – 29.
3. Майданов А.С. Искусство открытия: методология и логика научного поиска. – М.: Репро, 1993. – С. 12 – 15.
4. Философия и методология познания / под ред. В.Л. Обухова. – СПБ.: «Университет», 2003. – С. 29 – 35.
5. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности: Методологические проблемы современной науки. – М.: УРСС, 2008. – С. 15 – 33.
Тема 3. Метод і методологія у науковому пізнанні
План
1. Основні функції методу.
2. Основні функції методології.
3. Класифікація методів.
4. Специфіка філософських методів.
Ключові слова: метод, методологія, емпіричні методи, теоретичні методи, загальні методи, специфічні методи, метафізика, діалектика.
Література
1. Берков В.Ф. Логика научного познания. Учебное пособие. – Мн.: АУ, 2000. – С. 29 – 34.
2. Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д.: «Феникс», 1999. – С. 31 – 40.
3. Кудряшов А.Ф. Онтология. Методология. Неогеоцентризм. – СПб.: Петрополис, 1993. – С. 35 – 45, 96 – 118.
4. Философия и методология познания / под ред. В.Л. Обухова. – СПБ.: «Университет», 2003. – С. 37 – 52.
5. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности: Методологические проблемы современной науки. – М.: УРСС, 2008. – С. 39 – 54.
Тема 4. Методологія емпіричного дослідження
План
1. Процес наукового спостереження.
2. Порівняння як пізнавальна операція.
3. Експеримент як спеціальне спостереження.
4. Різновиди експерименту.
Ключові слова: емпіричне дослідження, метод, спостереження, порівняння, експеримент, якісний експеримент, кількісний експеримент, соціальний експеримент
Література
1. Берков В.Ф. Логика научного познания. Учебное пособие. – Мн.: АУ, 2000. – С. 36 – 40.
2. Валеев Г.Х. Методология научной деятельности в сфере социогуманитарного знания. – М.: Наука, 2005. – С. 44 – 52.
3. Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д.: «Феникс», 1999. – С. 32 – 45.
4. Философия и методология познания / под ред. В.Л. Обухова. – СПБ.: «Университет», 2003. – С. 52 – 64.
5. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности: Методологические проблемы современной науки. – М.: УРСС, 2008. – С. 56 – 70.
Тема 5. Методологія теоретичного дослідження
План
1. Абстрактно-математична основа формалізації.
2. Функції формалізації.
3. Імперативність аксіоматичного методу.
4. Функції гіпотетико-дедуктивного методу.
Ключові слова: теоретичне дослідження, метод, формалізація, аксіоми, теорія, аксіоматичний метод, гіпотеза, дедукція, гіпотетико-дедуктивний метод.
Література
1. Берков В.Ф. Логика научного познания. Учебное пособие. – Мн.: АУ, 2000. – С. 55 – 66.
2. Валеев Г.Х. Методология научной деятельности в сфере социогуманитарного знания. – М.: Наука, 2005. – С. 60 – 77.
3. Майданов А.С. Искусство открытия: методология и логика научного поиска. – М.: Репро, 1993. – С. 33 – 49.
4. Философия и методология познания / под ред. В.Л. Обухова. – СПБ.: «Университет», 2003. – С. 70 – 80.
5. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности: Методологические проблемы современной науки. – М.: УРСС, 2008. – С. 74 – 92.
Тема 6. Загальнонаукова методологія
План
1. Процеси аналізу і синтезу у мисленні.
2. Категоріальні засади абстрагування і узагальнення.
3. Логічні принципи індукції і дедукції.
4. Ознаки в структурі аналогії, моделювання і класифікації.
5. Концептуальна єдність історичного і логічного методів.
Ключові слова: метод, загальні методи, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукції, дедукція, аналогія, моделювання, класифікація, історичний метод, логічний метод.
Література
1. Берков В.Ф. Логика научного познания. Учебное пособие. – Мн.: АУ, 2000. – С. 68 – 77.
2. Валеев Г.Х. Методология научной деятельности в сфере социогуманитарного знания. – М.: Наука, 2005. – С. 78 – 93.
3. Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д.: «Феникс», 1999. – С. 46 – 58.
4. Философия и методология познания / под ред. В.Л. Обухова. – СПБ.: «Университет», 2003. – С. 82 – 95.
5. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности: Методологические проблемы современной науки. – М.: УРСС, 2008. – С. 123 – 136.
Тема 7. Галузева наукова методологія і взаємодія методів
План
1. Різноманітність методів галузей науки.
2. Методи міждисциплінарного дослідження.
3. Методологічні засади міждисциплінарного дослідження.
4. Наукові принципи взаємодії методів.
Ключові слова: метод, галузеві методи, міждисциплінарні методи, синтез методів, конкретизація методології.
Література
1. Берков В.Ф. Логика научного познания. Учебное пособие. – Мн.: АУ, 2000. – С. 78 – 90.
2. Валеев Г.Х. Методология научной деятельности в сфере социогуманитарного знания. – М.: Наука, 2005. – С. 95 – 111.
3. Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д.: «Феникс», 1999. – С. 59 – 72.
4. Философия и методология познания / под ред. В.Л. Обухова. – СПБ.: «Университет», 2003. – С. 103 – 118.
5. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности: Методологические проблемы современной науки. – М.: УРСС, 2008. – С. 136 – 152.
Тема 8. Методичні принципи наукового дослідження
План
1. Ідеологічна сутність методичного задуму дослідження.
2. Принцип гіпотези у структурі методичного задуму.
3. Методичне визначення рівнів наукового дослідження.
4. Практичне призначення методичних принципів наукового дослідження.
Ключові слова: метод, методичний задум, наукове дослідження, критерії дослідження, ціль дослідження, завдання дослідження, гіпотеза дослідження, проблематика дослідження.
Література
1. Берков В.Ф. Логика научного познания. Учебное пособие. – Мн.: АУ, 2000. – С. 98 – 104.
2. Валеев Г.Х. Методология научной деятельности в сфере социогуманитарного знания. – М.: Наука, 2005. – С. 112 – 125.
3. Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д.: «Феникс», 1999. – С. 176 – 229.
4. Майданов А.С. Искусство открытия: методология и логика научного поиска. – М.: Репро, 1993. – С. 65 – 75.
5. Философия и методология познания / под ред. В.Л. Обухова. – СПБ.: «Университет», 2003. – С. 160 – 179.
Тема 9. Логіка наукового дослідження
План
1. Емпіричний рівень дослідження як процес одержання фактів.
2. Емпіричний рівень дослідження як оцінка фактів.
3. Функції емпіричного рівня наукового дослідження.
4. Теоретичний рівень наукового дослідження як формулювання законів функціонування фактів і явищ.
5. Докази і аргументи у структурі теоретичного рівня наукового дослідження.
Ключові слова: емпіричний рівень дослідження, теоретичний рівень дослідження, постановка проблеми, факти, дескрипція, класифікація, теорія, явища, закони.
Література
1. Берков В.Ф. Логика научного познания. Учебное пособие. – Мн.: АУ, 2000. – С. 105 – 118.
2. Вартофский М. Модели. Репрезентация и научное понимание. – М.: Прогресс, 1988. – С. 376 – 388.
3. Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д.: «Феникс», 1999. – С. 230 – 252.
4. Майданов А.С. Искусство открытия: методология и логика научного поиска. – М.: Репро, 1993. – С. 78 –95.
5. Философия и методология познания / под ред. В.Л. Обухова. – СПБ.: «Университет», 2003. – С. 184 – 201.
САМОСТІЙНА РОБОТА З КУРСУ «МЕТОДИ І ФОРМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ»
Мета – додаткове й поглиблене вивчення окремих тем, повторення лекційного матеріалу, підготовка до семінарських занять.
Тема 1. Методологічні засади сучасної науки
Наукове пізнання як предмет методологічного аналізу. Повсякденне і наукове знання. Філософське і наукове знання. Критерії і норми наукового пізнання. Загальні закономірності розвитку науки. Методологія наукового пошуку і обґрунтування його результатів.
Питання для самоперевірки
1. У чому полягає зв'язок і розходження наукового й повсякденного знання?
2. У чому полягає зв'язок і розходження філософського й наукового знання?
3. Укажіть розходження між науковою теорією й іншими формами знання?
4. Укажіть розходження й зв'язок між диференціацією й інтеграцією наукового знання?
Рекомендована література
1. Берков В.Ф. Логика научного познания. Учебное пособие. – Мн.: АУ, 2000. – С. 16 – 22.
2. Валеев Г.Х. Методология научной деятельности в сфере социогуманитарного знания. – М.: Наука, 2005. – С. 23 – 31.
3. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология // Вопросы философии. – 1992. – № 7. – С. 136 – 176.
4. Касавин И.Т. О дескриптивном понимании истины // Философские науки. – 1990. – № 8. – С. 64 – 74.
5. Крымский С.Б. Истина и мнение // Философские науки. – 1990. – № 10. – С. 73 – 77.
Тема 2. Проблема у науковому пізнанні
Проблемна ситуація як виникнення протиріччя у пізнанні. Передумови виникнення і постановки проблем. Розробка й рішення наукових проблем. Наукова криза. Наукова революція. Рішення проблем як показник прогресу науки.
Питання для самоперевірки
1. Що являє собою проблемна ситуація з методологічної й прагматичної точок зору?
2. Чим відрізняється проблема від проблемної ситуації?
3. Який зв'язок існує між проблемними ситуаціями, кризами й революціями в науці?
4. Чим детермінується виникнення проблем у науці?
5. Як впливає філософія на висування фундаментальних проблем у науковому пізнанні?
Рекомендована література
1. Герасимов И.Г. Структура научного исследования. – М.: Мысль, 1985. – С. 18 – 25.
2. Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. – М.: Мысль, 1974. – С. 254 – 276.
3. Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д.: «Феникс», 1999. – С. 19 – 29.
4. Лекторский В.А. Субъект, объект, познание. – М.: Наука, 1980. – С. 142 – 148.
5. Философия и методология познания / под ред. В.Л. Обухова. – СПБ.: «Университет», 2003. – С. 29 – 35.
Тема 3. Роль методології у науковому пізнанні
Еволюція наукового пізнання. Вплив методології на еволюцію наукового пізнання. Методологічні засади наукових парадигм. Філософські підстави наукових парадигм: епістемологічні підстави, онтологічні підстави, аксіологічні підстави.
Питання для самоперевірки
1. Які основні етапи розвитку наукового пізнання?
2. Як впливає методологія на наукове пізнання?
3. Що таке наукова парадигма?
4. Що мається на увазі під філософськими підставами наукового пізнання?
Рекомендована література
1. Берков В.Ф. Логика научного познания. Учебное пособие. – Мн.: АУ, 2000. – С. 29 – 34.
2. Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д.: «Феникс», 1999. – С. 31 – 40.
3. Кудряшов А.Ф. Онтология. Методология. Неогеоцентризм. – СПб.: Петрополис, 1993. – С. 35 – 45, 96 – 118.
4. Кураев В.И., Лазарев Ф.В. Точность, истинность и рост научного знания. – М.: Наука, 1988. – С. 43 – 47 с.
Тема 4. Теоретичний доказ у науці
Теоретичне пізнання як перехід від абстрактного до конкретного знання й конструювання системи категорій. Традиційний ідеал теорії. Розвиток і зміна теорії. Функції наукової теорії.
Питання для самоперевірки
1. У чому полягає необхідність теоретичного доказу в гуманітарному пізнанні?
2. Яку роль відіграє теорія у науковому пізнанні?
3. Які основні етапи розвитку ідеалу теоретичного знання?
4. Охарактеризуйте функціональну сутність теоретичного знання.
Рекомендована література
1. Валеев Г.Х. Методология научной деятельности в сфере социогуманитарного знания. – М.: Наука, 2005. – С. 60 – 77.
2. Вартофский М. Модели. Репрезентация и научное понимание. – М.: Прогресс, 1988. – С. 74 – 82.
3. Герасимов И.Г. Структура научного исследования. – М.: Мысль, 1985. – С. 45 – 56.
4. Карпович В.Н. Проблема, гипотеза, закон. – Новосибирск: Наука, 1980. – С. 76 – 91.
5. Майданов А.С. Искусство открытия: методология и логика научного поиска. – М.: Репро, 1993. – С. 33 – 49.
Тема 5. Філософсько-методологічні проблеми гуманітарного пізнання.
Науки про природу й науки про культуру (В. Дільтей, В. Віндельбанд, Г. Рікерт). Методологія гуманітарних наук М. Вебера. Логіка гуманітарних наук К. Попера. Філософська герменевтика Г. Гадамера. Структурний метод у гуманітарних науках (М. Фуко).
Питання для самоперевірки
1. У чому сутність гуманітарного пізнання?
2. Які концептуальні засади розрізнення наук про природу і наук про культуру?
3. Що є загального у сучасних підходах до гуманітарного пізнання?
4. В чому полягає загальна особливість гуманітарного пізнання і його методів?
Рекомендована література
1. Гадамер Х.-Г. Истина и метод: основы философской герменевтики. М.; Прогресс, 1988. – С. 104 – 158.
2. Кураев В.И., Лазарев Ф.В. Точность, истинность и рост научного знания. – М.: Наука, 1988. – С. 202 – 237.
3. Поппер К. Объективное знание. Эволюционный подход. – М.: УРСС, 2002. – С. 32 – 54.
4. Степин В.С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации // Вопросы философии. – 1989. – № 10. – С. 3–18.
5. Фуко М. Слова и вещи. – СПб.: А-cad, 1994. – С. 54 – 80.
Тема 6. Сучасні філософсько-методологічні концепції науки.
Концепція науки й розвитку наукового знання К. Попера. Концепція зміни парадигм і «методологічні директиви» Т. Куна. Методологія науково-дослідних програм І. Лакатоса. Реконструкція історії науки П. Фейєрабендом і його теоретико-методологічний плюралізм.
Питання для самоперевірки
1. Як розумів науку К. Попер?
2. Що лежить в основі зміни парадигм згідно з Т. Куном?
3. Як розвивається наука за І. Лакатосом?
4. В чому полягає сутність теоретико-методологічного плюралізму П. Фейєрабенда.
Рекомендована література
1. Кун Т. Структура научных революций. – М.: АСТ, 2001. – С. 148 – 226.
2. Лакатос И. Избранные произведения по философии и методологии науки. – М.: Академический Проект, 2008. – С. 21 – 44, 172 – 205.
3. Поппер К. Объективное знание. Эволюционный подход. – М.: УРСС, 2002. – С. 156 – 178.
4. Фейерабенд П. Избранные труды по философии и методологии науки. – М.: Прогресс, 1986. –С. 43 – 55, 116 – 128, 251 – 263.
ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ РЕФЕРАТІВ
1. Становлення філософії науки.
2. Сучасна філософія науки.
3. Основні проблеми філософії науки.
4. Концептуальна сутність наукового дослідження.
5. Принципи гуманітарного наукового знання.
6. Принципи природничо-наукового знання.
7. Мислення й категорії.
8. Категорії філософії й науки.
9. Метафізика як філософський метод пізнання.
10. Діалектика як філософський метод пізнання.
11. Сучасні філософські методи пізнання.
12. Основні проблеми сучасної методології.
13. Процес наукового спостереження.
14. Принципи наукового порівняння.
15. Основні функції експерименту.
16. Особливості соціального експерименту.
17. Наукові принципи формалізації.
18. Семіотична сутність формалізації.
19. Аксіоматичний метод у науці.
20. Особливості гіпотетико-дедуктивного методу .
21. Аналіз і синтез у повсякденності й науці.
22. Концептуальні засади узагальнення.
23. Індукція і дедукція у історії науки.
24. Взаємодія історичного й логічного методів у науковому дослідженні.
25. Особливості міждисциплінарного дослідження.
26. Специфіка соціокультурної методології.
27. Специфіка мистецтвознавчої методології.
28. Взаємодія методів у гуманітарному пізнанні.
29. Ціль і завдання наукового дослідження.
30. Критерії наукового дослідження.
31. Порядок реалізації наукового дослідження.
32. Гіпотеза: сутність і функції.
33. Логічна структура наукового дослідження.
34. Принципи емпіричного дослідження.
35. Принципи теоретичного дослідження.
36. Основні етапи постановки проблеми.
ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ
1. Специфіка наукового дослідження.
2. Об’єкт і ціль наукового дослідження.
3. Засоби науково-теоретичного дослідження.
4. Критерії істинності наукового знання.
5. Основні форми наукового знання.
6. Специфіка наукової гіпотези.
7. Категорії науки як інваріанти наукового знання.
8. Наукові закони і принципи.
9. Наукова картина світу.
10. Поняття методу.
11. Сутність методології.
12. Методи емпіричного дослідження.
13. Методи теоретичного дослідження.
14. Загальні методи наукового пізнання.
15. Специфічні методи наукового пізнання.
16. Філософські методи дослідження.
17. Специфіка емпіричного дослідження.
18. Спостереження.
19. Порівняння.
20. Експеримент.
21. Специфіка теоретичного дослідження.
22. Формалізація.
23. Аксіоматичний метод.
24. Гіпотетико-дедуктивний метод.
25. Аналіз і синтез.
26. Абстрагування і узагальнення.
27. Індукція і дедукція.
28. Аналогія і моделювання.
29. Класифікація.
30. Історичний метод і логічний метод.
31. Особливості специфічної методології.
32. Специфіка методів міждисциплінарного дослідження.
33. Взаємодія методів у науці.
34. Взаємозв’язок методів у структурі наукового пізнання.
35. Методичний задум наукового дослідження.
36. Структура методичного задуму дослідження.
37. Основні етапи наукового дослідження.
38. Проблематика дослідження.
39. Методика дослідження.
40. Практичний результат дослідження.
41. Емпіричний рівень наукового дослідження.
42. Основні стадії емпіричного рівня дослідження.
43. Постановка проблеми.
44. Теоретичний рівень наукового дослідження.
45. Функції теоретичного рівня наукового дослідження.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК ІЗ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МЕТОДИ І ФОРМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ»
«Зараховано» з дисципліни «Методи і форми наукового пізнання» студентам денної форми навчання виставляється без опитування (тобто автоматично) за умов отримання позитивної оцінки за написаний реферат, активності студента на семінарських і практичних заняттях, відсутності їх пропусків, виконання передбаченого програмою обсягу самостійної роботи, позитивної відповіді на питання, означені у переліку контрольних питань до заліку окремо з тем, які були пропущені студентом у лекційному та практичному курсах.
Позитивними відповідями вважаються такі, що повністю чи з окремими неточностями, незначними помилками розкривають контрольні питання. У разі припущення грубих помилок або виявлення незнання навчального матеріалу у межах програми оцінка за відповідь вважається негативною.
ЗАГАЛЬНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Берков В.Ф. Логика научного познания. Учебное пособие. – Мн.: АУ, 2000. – 168 с.
2. Берков В.Ф. Научная проблема: Логико-методологический аспект. – Мн.: Белорус. гос. ун-т, 1979. – 128 с.
3. Валеев Г.Х. Методология научной деятельности в сфере социогуманитарного знания. – М.: Наука, 2005. – 234 с
4. Вартофский М. Модели. Репрезентация и научное понимание. – М.: Прогресс, 1988. – 507 с.
5. Герасимов И.Г. Структура научного исследования. – М.: Мысль, 1985. – 215 с.
6. Гадамер Х.-Г. Истина и метод: основы философской герменевтики. М.; Прогресс, 1988. – 704 с.
7. Готтсданкер Р. Основы психологического эксперимента. – М.: МГУ, 1982. – 464 с.
8. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология // Вопросы философии. – 1992. – № 7. – С. 136 – 176.
9. Карпович В.Н. Проблема, гипотеза, закон. – Новосибирск: Наука, 1980. – 176 с.
10. Касавин И.Т. О дескриптивном понимании истины // Философские науки. – 1990. – № 8. – С. 64 – 74.
11. Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. – М.: Мысль, 1974. – 568 с
12. Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д.: «Феникс», 1999. – 576 с.
13. Крон Г. Исследование сложных систем по частям: диакопика. – М.: Наука, 1972. – 542 с
14. Крымский С.Б. Истина и мнение // Философские науки. – 1990. – № 10. – С. 73 – 77.
15. Кудряшов А.Ф. Онтология. Методология. Неогеоцентризм. – СПб.: Петрополис, 1993. – 160 с.
16. Кун Т. Структура научных революций. – М.: АСТ, 2001. – 608 с.
17. Кураев В.И., Лазарев Ф.В. Точность, истинность и рост научного знания. – М.: Наука, 1988. – 240 с.
18. Лакатос И. Избранные произведения по философии и методологии науки. – М.: Академический Проект, 2008. – 475 с.
19. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Политиздат, 1975. – 304 с.
20. Лекторский В.А. Субъект, объект, познание. – М.: Наука, 1980. – 280 с.
21. Майданов А.С. Искусство открытия: методология и логика научного поиска. – М.: Репро, 1993. – 175 с.
22. Петров Ю.А., Никифоров А.Л. Логика и методология научного познания. – М.: МГУ, 1982. – 248 с.
23. Поппер К. Объективное знание. Эволюционный подход. – М.: УРСС, 2002. – 384 с.
24. Рузавин Г.И. Методы научного исследования. – М.: «Мысль», 1975. – 237 с.
25. Степин В.С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации // Вопросы философии. – 1989. – № 10. – С. 3–18.
26. Фейерабенд П. Избранные труды по философии и методологии науки. – М.: Прогресс, 1986. – 542 с.
27. Философия и методология познания / под ред. В.Л. Обухова. – СПБ.: «Университет», 2003. – 560 с.
28. Фуко М. Слова и вещи. – СПб.: A-cad, 1994. – 407 с.
29. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности: Методологические проблемы современной науки. – М.: УРСС, 2008. – 391 с.
ЗМІСТ
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З КУРСУ «МЕТОДИ І ФОРМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ»............................................................................
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА……………………………………………..
ЗМІСТ КУРСУ………………………………………………………………..
РОБОЧА ПРОГРАМА З КУРСУ «МЕТОДИ І ФОРМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ»……….......................................................................…………..
СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ…………………………………………………..
САМОСТІЙНА РОБОТА З КУРСУ «МЕТОДИ І ФОРМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ»…………...........................................................................……..
ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ РЕФЕРАТІВ………………………………………….
ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ……………………………………………………..
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК ІЗ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МЕТОДИ І ФОРМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ»……....................…….....................................................………
ЗАГАЛЬНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ…………………………………….