ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

 

 

 

 

 

 

Факультет культури

 

 

Кафедра театрального мистецтва

 

 

 

 

 

навчальна програма

з дисципліни

 

«Майстерність актора»

 

 

для студентів спеціальності «Театральне мистецтво»

спеціалізації «Режисура естради та масових свят»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Луганськ, 2005

 

УДК 792.028 (073)

ББК 85.334.076

 

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендовано кафедрою театрального мистецтва

(протокол №1 від 30.08.2005)

 

 

Укладач:

Саган  В.А., засл. працівник  культури України, доцент

Упорядник:

Баркар О.М. асистент  викладача  кафедри театрального мистецтва.

 

 

 

Рецензент: Гордєєв С.І. – заслужений діяч мистецтв України,  доцент, завідуючий кафедрою режисури Харківської державної академії культури.

Редактор :  Цой І.М. кандидат педагогічних наук.                                                                     

Відповідальний за випуск: Федечко Л.В.

 

 

Основи акторської майстерності: навчальна програма для студентів спеціалізації режисура естради та масових свят / Уклад. Саган В.А. Баркар О.М., Луганськ.: «Луганськ-Арт», 2005. – 16с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(с) Саган В.А., Баркар О.М.

        (с) Луганськ-Арт

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Завдання курсу «Основи  акторської майстерності» — дати студентам знання та навички, необхідні професійному режисеру театралізованих заходів, шоу-програм. В основу професійної підготовки покладено систему К.С. Станіславського.

Програма складається з лекційного курсу і практичних занять з пос­туповим ускладненням матеріалу. Основною формою навчання є практич­ні заняття. Для більш поглибленого вивчення основ акторської майстерності поряд з груповими мають місце індивідуальні заняття. Головний напрямок в процесі вивчення даної дисципліни - виховання у студентів професійних акторських навичок, необхідних професійному режисеру свят, шоу-програм. Більш вдосконалене оволодіння  школою акторської майстерності надає режисеру можливість працювати на майданчику з виконавцем професійно ,формує його творчий смак, творчу професійну етику, вміння працювати з репертуаром.

Звертаючись до методики виховання майбутнього молодого режисера, збережемо у думках слова К.С.Станіславського про необхідність дотримуватись  творчих законів артистичної природи. Завжди  пам’ятати  про те, що ці закони повинні бути покладені в основу програми.

У запропонованій програмі  поставлене завдання – скласти такі психолого-педагогічні умови, в котрих творчо перспективний студент зможе “розкритися”, а потім постійно розвивати свої артистичні данні.

Відшукати послідовність та логіку основних етапів цього процесу , не виключаючи інших споріднених методик виховання актора.

Курс практичних основ акторського мистецтва для студентів-режисерів невід'ємно пов'язаний з усім  комплексом спеціальних тренувальних, суспільно-теоретичних дисциплін.

Зрозуміло, що лише цей комплекс у цілому формує режисера ,який повинен володіти практичними основами акторської майстерності і допомагає тому, щоб у його сценічній практиці покращувалися індивідуальні якості.

Програма вимагає:  

Курс практичних основ акторського мистецтва повинен поставити перед педагогом  послідовні етапи і вимоги та допомогти розвитку творчої індивідуальності студента у головних напрямах:

а) Сприяти становленню світогляду,  формувати у студента поняття про артистичну професійну етику;

б) Удосконалити професіональний апарат , його творчу психотехніку;

в) Виховувати   постійну творчу потребу пізнання життя та його законів;

г) Виховувати  громадянські якості активного  впливу на життя засобами мистецтва;

д) Виховувати  потребу постійного покращення психотехніки, шляхом індивідуального, спрямованого тренінгу та творчого самовиховання;

є) Формувати професійні навички та уміння, освоювати методичні засоби праці над роллю (у театрі, перед мікрофоном, перед телекамерою на концертному майданчику), навчитися самостійно працювати над роллю.

Головним програмним змістом курсу акторської майстерності є навчання та засвоєння: 

- сценічної поведінки (за допомогою аналізу життєвої дії в сценічних умовах, а потім аналізу дійового життя ролі у запропонованих обставинах );

- словесної (та розумової) дії як складової частини сценічної дії;

- методу дійового аналізу ролі для створення сценічного образу з його                 наскрізною дією;

- пластичної поведінки образу ролі;

-імпровізаційного творчого самопочуття, як гарантії органіки та створення сценічного образу.

Поряд із творчою практикою безперервно повинна йти теорія творчості.

Теоретичне осмислення студентом його практики реалізується у спілкуванні з педагогом та в періодичних семінарах, де мова іде про спадкоємців К.С. Станіславського, Є.Б. Вахтангова,  В.В.Мейєрхольда, Л. Курбаса, М.Чехова та інших майстрів сцени.

Головним методологічним принципом викладання курсу практичної основи акторського мистецтва - є засвоєння закономірностей людської поведінки у специфічно-сценічних умовах, у яких звичайно атмосфера навчальної аудиторії поступово, але невпинно перетворюється в особливу атмосферу "сценічного майданчика" та "глядацького залу".

Важливо, щоб студент знав загальні завдання навчання та конкретні поетапні вимоги   кожного семестру з метою розуміння, які саме акторські навички, уміння він виховує в  собі.

Кількість годин: Всього аудиторних – 176 з них: лекції – 26, практичні – 106, Індивідуальні – 44.

Самостійна робота – 94.

                                                    1- Й  КУРС

 Робота над оволодінням елементами внутрішньої техніки актора за системою К.С.Станіславського і В.І. Немировича-Данченко.

Мета курсу: виховання основних психофізичних навичок та вмінь що складають фундамент реалістичної школи акторської гри, оволодіння елементами сценічної дії та принципами системи К.С.Станіславського.

Перший курс – процес становлення творчого інструменту актора. Не можна швидко перебігти по “елементам”, форсувати розкриття індивідуальності. Чим більш  поглиблено засвоюються елементи органічної дії, тим скоріше та повніше розкривається творча індивідуальність – на подальших навчальних курсах.

 Вміти “дивитися – та бачити”,” Слухати – та чути”. Вміти у сценічних умовах по-справжньому згадувати. Вміти думати на сцені. Вміти “не знати” того, що зараз зробить або скаже партнер у етюді. Вміти під час дії перевіряти, чи нема зайвого напруження. Все це – навички та вміння, які вимагають клопітливої праці.    

    Завдання  педагога :

Створити умови для природнього народження у майстерні колективу однодумців;

- виявити своєрідність характеру кожного студента і його допустимі творчі можливості, намітити шляхи формування та покращення його психотехніки;

- запропонувати йому потрібні для цієї мети вправи, допомогти студенту “пізнати свою природу та дисциплінувати її “ (К.С.Станіславський) у щоденному класному та позакласному тренінгу;

- направляти ідейно-суспільний та особисто-етичний розвиток студента, виховувати його художній смак, характер;

- в аналізі та засвоєнні закономірностей людської поведінки у сценічних умовах, розкрити та зробити для студента органічну, живу природу сценічної дії.

- залучити студента найпростішими завданнями, прищепити смак до подробиць життєвої та сценічної дії.

(Небажання довести кожне з них до органічної достовірності, передчасна праця над важкими "гостро-сюжетними" ситуаціями ще до того, як студент навчився керувати своїм апаратом, заміна педагогіки – кольоровою "постановчою режисурою" - все це веде до формування стійких звичок поверховості, приблизності, до невміння поглибитись у сутність запропонованих обставин, до виховання акторської пасивності).

Небезпечні навички неминуче з'являються, якщо кожна вправа, етюд не виконується до тієї міри сценічної певності та переконаності, при яких студент органічно відчуває "почуття віри та правди", відчуває безперечність сценічної логіки дії.     

Педагог повинен пам`ятати:                            

Базовий тренінг елементів сценічної дії - найважливіша частина "фундаменту"  школи акторського мистецтва. У ряді запропонованих навчальних посібників  достатня кількість вправ тренінгу, що дозволяють педагогу не копіювати їх, а інтерпретувати за своєю методикою.  Етюди - матеріал, на якому студент виховує свої людські і професійні якості. Що саме відбирає він з калейдоскопу життя, які дії та вчинки, як інтерпретує їх, які етичні позиції захищає або осуджує.

Основною метою акторських етюдів - є творче дослідження ("розумом і тілом") якої-небудь життєвої дії, людського вчинку або подій в умовах сценічного самопочуття актора.

 Слід звертати увагу на тематику етюдів, добиваючись ідейної спрямованості кожного з них.

Самостійна робота  у 1 семестрі:               

- індивідуальний тренінг психотехніки;

- тренінг самоспостереження ( характер, звички, манери, хода, мова, постава);

- спостереження у житті ;

Протягом семестру студентам пропонується конспектувати методичну літературу, вести творчі щоденники, які акти­візують знання ( виховання, вміння аналізувати творчий процес).

Робота з книгою К.С.Станіславського “Моє життя в мистецтві”  та  “Робота актора над собою”.

 

 

Семінарське  заняття № 1.

Тема: “Головні напрямки сценічного мистецтва”.

План.

1.     Головні напрямки сценічного мистецтва.

2.   Сценічне мистецтво та сценічне ремесло.

3.     Дилетантизм у творчості актора.

4.     Навчання про сценічну дію як одного з головних розділів “системи”   

К.С.Станіславського. (Дія. “Як би”, “запропоновані обставини.”)

 

        Контрольні запитання:

1.     Розкрити основні напрямки в акторському мистецтві.

2.     Розкрити що таке сценічне ремесло і акторський дилетантизм.

3.     Розкрити види сценічної дії, їх органічний взаємозв`язок.

4.     Розкрити основні риси органічної дії актора.

5.     Розкрити поняття “магічне “як би” і його значення в органічній дії актора.

6.     Розкрити основний закон акторського мистецтва.

7.     Розкрити поняття про сценічну задачу.

 

Матеріали до семінару:

Станиславский К.С. Работа актёра над собой в творческом процессе переживания.  М., Искусство. -1985 ,

             гл 1. "Дилетантизм";

 гл. 2.  Сценическое искусство и сценическое ремесло;

 гл. 3.  Действие,  «Если бы», «предлагаемые обстоятельства».

 

 

Семінарське заняття №2.

Тема: К.С.Станіславський. “Робота актора над собою в творчому процесі переживання.”(розвиток внутрішніх елементів сценічної дії, необхідних для творчості актора)

 

План.

Елементи органічної дії ,  їх взаємозв`язок:

1.Елемент сценічної дії – увага. Види уваги. Основні риси сценічної уваги.

2. Елемент сценічної дії – уява. Види уяви.

Значення творчої, активної уяви в творчості актора.

3. М`язова свобода, її значення у взаємозв’язку з елементами сценічної дії.

4. Елемент дії – фантазія, її значення в творчості актора.

5. Елемент  сценічної дії – пам`ять фізичних дій.

   Безпредметна дія як універсальний засіб у тренуванні уваги, уяви, відношення, пам`ті.

6.Елемент дії – зміна відношення.

         Відношення як засіб вірної оцінки  факту, події, предмету, поведінки партнера.

Особистість сценічного відношення: ”бачу те що є, відношусь як до        запропонованого”.

7.Темпо-ритм як результат вірної оцінки запропонованих обставин (фактів, подій).

8.Елемент дії – спілкування - основа втілення на сцені життєвих відношень.

 Особливості органічного спілкування з партнером  на сцені.

 

Контрольні запитання:

1.   Розкрити види уваги , їх взаємозв`язок. Мимовільна та повільна увага.

2.   Розкрити основні риси сценічної уваги.

3.   Яку роль грає  уява у сценічної дії?  Визначить значення творчої, активної  уяви в творчості актора.

4.   Яке значення має елемент дії – фантазія, її значення в творчості актора?

5.   Охарактеризуйте відношення як засіб вірної оцінки  факту, події, предмету, поведінки партнера.

6.   Що таке особистість сценічного відношення: ”бачу те що є, відношусь як до запропонованого”?

7.    В чому особливості органічного спілкування з партнером  на сцені

8.   Скласти комплекс вправ на елементи сценічної дії.

 

Матеріали до семінару:

1.Станиславский К.С. Работа актера над собой в творческом процессе переживания. ч.1 – М., Искусство,1985.

2.Действие.  «Если бы», «Предлагаемые обстоятельства». гл.3.

3.Воображение.  гл.4.

4.Сценическое внимание.  гл.5.

5.Чувство правды и веры.  гл.8.

6.Эмоциональная память. гл.9.

          7.Общение. гл.10.

 

Ершов П. Технология актёрского искусства. - М., Очерки. ВТО, 1959.

Захава Б.Е. Мастерство актера и режиссера.  - М., Искусство ,1984.

Кристи Г. Воспитание актера школы Станиславского.  - М., Искусство ,1978.

Кнебель М.О.   Поэзия педагогики.  - М., Искусство,1976.

Брехт Б. Театр. -М., Искусство,1965.

Крег Г.  Про мистецтво театру. – К.,1974.

 

 

Вимоги до заліку:

-  індивідуальні групові вправи та найпростіші етюди ( " Я у запропонованих обставинах"),

- Уміння логічно і послідовно діяти в передбачуваних обставинах.

- Засвоєння елементів акторської майстерності (сценічної уваги, звільнення м`язів, уваги,  взаємодії, спілкування. оцінки подій.)

- Музичні етюди для розвитку музичності.

- Етюди з ускладненими запропонованими обставинами в яких відбувається зміна темпоритму.

- Етюди на спілкування з уявним партнером, на спілкування із залом.

Під час заліку проводиться тренінг, закріпляючий навички входження студента у будь-який творчий процес через

настройку психотехніки - звичайний тренінг не відпрацьований до цього.

- Залік передбачає перевірку педагогом знання студентами  основних принципів системи К.С.Станіславського.

 

 

Вимоги до студентів:

-           теоретичне і практичне опанування  елементами сценічної дії.

-           відсутність м'язових зажимів,

-           прагнення до безперервності, докладно розгорнутого дійства;

-           почуття правди та віри у запропонованих обставинах;

-           розуміння ("Зрозуміти та відчувати") природи взаємодії з партнером;

-           перші навички взаємодії у груповім етюді ("Почуття ліктя").

-           Показ  етюдів побудованих у логічно послідовній концертній формі.

 

 

1 курс (2 семестр)

Робота над роллю ( інсценівки,  уривки з художніх творів  різні за жанром).

-           індивідуальний тренінг на життєві спостереження (з періодичними показами на заняттях);

-    етюди на життя ролі;

-    Оволодіння логікою, послідовністю, цілеспрямованістю дії у складних запропонованих обставинах, зумовлених психологічним конфліктом.

Самостійна робота:

-           Самостійна розробка етюдів. (якщо жанр вимагає того, особливої уваги спробувати  надати  видовищності і естрадної яскравості) .

-           Робота над роллю у самостійних музичних інсценівках, уривках які задані на розширення акторського та режисерського діапазону, тому рекомендуються імпровізовані етюди у роботі над їх втіленням .

-           Участь у режисерських роботах своїх однокурсників (як виконавець ролі.)

 

Семінарське заняття № 1

Тема: Робота актора над собою в творчому процесі втілення.

Етика і дисципліна.

План.

1.   Мова на сцені і її закони.

2.   Внутрішній і зовнішній темпо-ритм. Темпо-ритм дії , темпо-ритм мови.

3.   Етика К.С. Станіславського.

Контрольні запитання:

1.     “Словесна дія”, визначення підтексту. Логічний аналіз.

2.     Значення  внутрішнього бачення в словесній дії.

3.     Визначення логічних та психологічних пауз, їх сприяння на словесну дію.

4.     Що означає темп і ритм.

5.     Що означає внутрішній темпо-ритм (на прикладі).

6.     Розкрити темпо-ритм дії і темпо-ритм мови ( на прикладі).

7.     Як сприяє темпо-ритм у роботі над роллю?

8.     Розкрити складові частини “ Етики К.С. Станіславського”.

9.     Розкрити сутність художньої  етики і дисципліни, її вплив на творчий процес.

 

Матеріали до семінару:

1.   Станиславский К.С. Работа актера над собой.  ч.2. Работа над собой в творческом процессе воплощениия. - М., Искусство, 1955.гл.3.,5.,6.,8.,10.

2.   Захава Б.Е. Мастерство актера и режиссера.  - М., Искусство ,1984.

3.   Кристи Г. Воспитание актера школы Станиславского.  - М., Искусство ,1978.

4.   Кнебель М.О.   Поэзия педагогики.  - М., Искусство,1976.

5.   Лордкипаридзе Н. Актер на репетиции. -  М.,Искусство, 1978.

6.   Новицкая Л.П. Тренинг и муштра .  - М., 1969.

 

 

 

Тема: Робота актора над роллю (для самостійного вивчення)

План.

1.Сценічний образ як частина цілого(вистави).

Періоди  роботи  над роллю:

а) період знайомства з роллю;

б) період переживання;

в) період втілення ролі.

г) період впливу.

2. Головні елементи внутрішнього життя ролі:

а) надзавдання;

б) наскрізна дія;

в) зерно ролі;

3. Побудова емоційного життя ролі.

Матеріали для семінару:

Станиславский К.С. Работа актера над ролью. – М., Искусство 1957. т.4.гл.1, 2, 3.

Ершов П. Технология актерского искусства.  Очерки. – М., ВТО.1959.с.7 – 29.

Демидов Н.В. Искусство жить на сцене. - М., Искусство,1965. ч.1. гл.11, ч.2. гл. 1,2,7 , ч. 3. гл.1 ,3 ,5,6.

Кристи Г. Воспитание школы Станиславского. - М., Искусство,1978. с.301,312,323,332,337,359.389,395.

 

Екзаменаційні вимоги II семестру:

Показ навчальних уривків ; інсценівок; самостійних уривків, як перевірка засвоєного на заняттях.

-       якщо йшла етюдна робота - показ серії етюдів на сценічне або між картинне життя ролі;

-       вміння студента самостійно відшукати та збудувати ланцюг послідовних дій ролі, виявити у акторському матеріалі лінію подій, перші уміння закріпити те, що вірно знайдено;

-       початок оволодіння словесною взаємодією: вміти слухати та чути ("кожний раз , як в перший раз"), створювати ілюстрований підтекст ролі, уміти діяти на партнера  баченнями ("казати не вуху, а оку"), домогтися результативності та завершеності словесної дії.

Студент може надати свій ролевий зошит, де він фіксує процес своїх пошуків партитури дії. Протягом семестру учням пропонується конспектувати методичну літературу, вести творчі щоденники, які акти­візують знання учнів. Слід звертати увагу на тематику уривків , добиваючись ідейної спрямованості кожного з них. 

Результати  1 курсу навчання:

-       оволодіння теоретичними та практичними навичками: -

-       оволодіння елементами сценічної дії,

-       цілеспрярямованої продуктивної  безперервної взаємодії з партнером;

-       розуміння природи конфлікту та орієнтування у логіці боротьби у нескладній сценічній події;

-       перші уявлення про наскрізну дію та над завдання;

-       оволодіння первинними елементами словесної дії;

-       - появлення артистичної хоробрості у обставинах складної   вигадки;

-       розуміння та відчуття природи імпровізаційності у акторській грі;-- найпростіше відчуття сцени ("Я побачений та почутий"), вміння виправдати запропоновану мізансцену або зберегти знайдену, фіксувати знайдене.

-       для деяких студентів - перші намагання оволодіння елементами характерності (інший вік, інший погляд, інше тіло, інший фізичний стан, інші звички, інший погляд на навколишню логіку думки, інший життєвий ритм);

-       Оволодіння законами театральної етики.

 

 

 

3 семестр (2-й курс).

Робота  з музичними номерами, уривками з музично-драматичних творів

класичної та сучасної драматургії.

          Головне  завдання  – виховання  акторського діапазону у студентів.                                    

Допомогти студенту з`єднати накопичені під час навчання окремі артистичні навички та вміння органічно діяти в образі (пошуки правильної органічної поведінки, освоєння обставин, що пропонуються драматургом, розкриття дійової природи музики. логіка вчинків дійових осіб).

З`ясувати своєрідність артистичної індивідуальності в перспективу ролевих можливостей майбутнього актора - поступовий підхід студента до сценічного образу.

Семінарське заняття №1.

Тема: Система К.С.Станіславського як засіб виховання актора.

1.  Головні частини системи Станіславського: робота актора над собою, робота актора над роллю, етика.

2.  Основні принципи системи К.С.Станіславського.

а) Життєва правда (реалістична сутність системи).

б) Ідейна цілеспрямованість (вчення про” над завдання”)

в) Вимоги до органічності у творчості актора.

г) Вчення про дію як головний матеріал театрального мистецтва,  збуджувача сценічних переживань актора.

д) Вчення про творче перевтілення актора в образ.

Контрольні запитання:

1.   З яких частин складається система К.С. Станіславського.

2.   Надати характеристику кожній частині системи.

3.   Назвати і розкрити основні принципи системи К.С.Станіславського.

Матеріали до семінару:

Станиславский К.С. Собрание сочинений. – М.,Искусство,1958.т.2, 3,4.

Вахтангов Е.Б. Материалы и статьи М.,1959.-467 с.

Ершов П. Технология актёрского искусства. - М., Очерки. ВТО, 1959.

Захава Б.Е. Мастерство актера и режиссера.  - М., Искусство ,1984.

Кристи Г. Воспитание актера школы Станиславского.  - М., Искусство ,1978.

Кнебель М.О.   Поэзия педагогики.  - М., Искусство,1976.

Кнебель М.О. Слово в творчестве актера. -М., Искусство, 1954 .

Корнієнко Н. Лесь Курбас: Репетиції майбутнього. – К.,1988.

Лордкипаридзе Н. Актер на репетиции. -  М., Искусство, 1978.

Немирович-ДанченкоВ.И.  О творчестве актера. - М., Искусство, 1984.

Попов Д.А. Творческое наследие. - М., ВТО, 1985.

 

Робота над літературно-музичною композицією, естрадним концертом, мовними і музично-мовними жанрами естради: фельєтон,  естрадна реприза, куплети, пародії .

1.                                         Виховання щирості акторського діапазону;

2.                                         Оволодіння мистецтвом імпровізації, психологією актора -  імпровізатора;

3.                                         Спілкування з аудиторією;

4.                                         Оволодіння мовними і музично-мовними жанрами естради: фельєтоном, естрадною репризою, куплетом, пародією;

5.                                         Оволодіння конферансом (сольним і парним) та музично-літературною композицією;

6.                                         Оволодіння законом контрасту і законом доцільності в естрадному номері , перевтіленням в естрадний образ, оволодіння мистецтвом трансформації  на естраді, (акторська маска);

7.                                          Вивчення теоретичних основ, витоків, специфіки естради як на­родного мистецтва.(“Основи побудови мікродраматургії (номера)”;”Засоби створення комічного, національні особливості комічного”, тощо;

8.                                         Знайомство з основними видами естрадних видовищ, концертів, вистав;

9.                                         Робота по створенню образу ведучого.

10.        Робота по формуванню репертуару ведучого;

Матеріал для роботи:

Невеликі, розраховані на одного, двох, трьох виконавців сценки, інтермедії, скетчу, сцени із п`єс, музичних комедій чи оперет, водевілів.

Завдання педагога.

Допомогти студенту з`єднати накопичені під час навчання окремі артистичні навички та вміння органічно діяти в різних жанрах.

Особлива увага надається народженню оригінального концертного номеру.

Працюючи над номерами, уривками, студенти повинні вивчати закони органічної дії в обставинах, запропонованих автором естрадного жанру чи драматургом.

З`ясувати своєрідність артистичної індивідуальності в перспективу ролевих можливостей актора естрадного жанру.

 

 

 

 

Семінарські заняття №1.

Тема: Специфіка роботи актора  над роллю в естрадному спектаклі.

                                                                   План.

1. Специфіка естрадної драматургії. Основи побудови мікродраматургії .

2. Комічне як головне начало в мистецтві естради.

3. Засоби створення комічного, національні особливості комічного.

4. Закон контрасту і закон доцільності в естрадному номері.

5. Трансформація на естраді, акторська маска, мистецтво трансформації.

Контрольні запитання:

1. У чому особливості естрадної драматургії?

2. На яких принципах будується мікродраматургія?

3. Розкрити сутність естетичної категорії  “комічне”.

4. Якими засобами створюється комічне у драматургії?

Матеріали до семінару:

1.        АрдовВ.Е. Разговорные жанры эстрады и цирка.- М.,  Искусство, 1968.

2.        Аксеев А.Г. Серьезное и смешное.- М., Искусство,1967.

3.        Борев Ю.П. О комическом. - М.,Искусство,1957.

4.        Дземидок Б. О комическом.- М., Прогресс,1974.

5.        Мечик Д.И. Искусство актера на эстраде. - Л.,Искусство,1972.

6.        Шапировский Э.Б. Конферанс и конферансье. - М., Искусство,1964.

7.        Ярон Г.М. О любимом жанре. - М., Искусство,1963.

 

 

 

4-й семестр ( 2 курс.)

Робота над літературно-музичною композицією, естрадним концертом, мовними і музично-мовними жанрами естради: фельєтон,  естрадна реприза, куплети, пародії .

11.                                    Виховання щирості акторського діапазону;

12.                                    Оволодіння мистецтвом імпровізації, психологією актора -  імпровізатора;

13.                                    Спілкування з аудиторією;

14.                                    Оволодіння мовними і музично-мовними жанрами естради: фельєтоном, естрадною репризою, куплетом, пародією;

15.                                    Оволодіння конферансом (сольним і парним) та музично-літературною композицією;

16.                                    Оволодіння законом контрасту і законом доцільності в естрадному номері , перевтіленням в естрадний образ, оволодіння мистецтвом трансформації  на естраді, (акторська маска);

17.                                     Вивчення теоретичних основ, витоків, специфіки естради як на­родного мистецтва.(“Основи побудови мікродраматургії (номера)”;”Засоби створення комічного, національні особливості комічного”, тощо;

18.                                    Знайомство з основними видами естрадних видовищ, концертів, вистав;

19.                                    Робота по створенню образу ведучого.

20.        Робота по формуванню репертуару ведучого;

Матеріал для роботи:

Невеликі, розраховані на одного, двох, трьох виконавців сценки, інтермедії, скетчу, сцени із п`єс, музичних комедій чи оперет, водевілів.

Завдання педагога.

Допомогти студенту з`єднати накопичені під час навчання окремі артистичні навички та вміння органічно діяти в різних жанрах.

Особлива увага надається народженню оригінального концертного номеру.

Працюючи над номерами, уривками, студенти повинні вивчати закони органічної дії в обставинах, запропонованих автором естрадного жанру чи драматургом.

З`ясувати своєрідність артистичної індивідуальності в перспективу ролевих можливостей актора естрадного жанру.

 

 

 

 

Семінарські заняття №1.

Тема: Специфіка роботи актора  над роллю в естрадному спектаклі.

                                                                   План.

1. Специфіка естрадної драматургії. Основи побудови мікродраматургії .

2. Комічне як головне начало в мистецтві естради.

3. Засоби створення комічного, національні особливості комічного.

4. Закон контрасту і закон доцільності в естрадному номері.

5. Трансформація на естраді, акторська маска, мистецтво трансформації.

Контрольні запитання:

1. У чому особливості естрадної драматургії?

2. На яких принципах будується мікродраматургія?

3. Розкрити сутність естетичної категорії  “комічне”.

4. Якими засобами створюється комічне у драматургії?

Матеріали до семінару:

8.        АрдовВ.Е. Разговорные жанры эстрады и цирка.- М.,  Искусство, 1968.

9.        Аксеев А.Г. Серьезное и смешное.- М., Искусство,1967.

10.   Борев Ю.П. О комическом. - М.,Искусство,1957.

11.   Дземидок Б. О комическом.- М., Прогресс,1974.

12.   Мечик Д.И. Искусство актера на эстраде. - Л.,Искусство,1972.

13.   Шапировский Э.Б. Конферанс и конферансье. - М., Искусство,1964.

14.   Ярон Г.М. О любимом жанре. - М., Искусство,1963.

 

                 

5 семестр  ( 3-й курс.)

Робота над роллю у музичній виставі, шоу-програмі

                                     на сцені  навчального театру, сценічному майданчику.                                         

Завдання педагога:

У 5 семестрі здійснюється постановка і показ шоу-вистави з уривків, об’єднаних   єдиною  формою, або шоу-видовища в умовах учбової сцени чи на сценічному майданчику.

Основним завданням є самостійна підготовка студентом сцени, мініатюри, номера до показу керівникові курсу, акторська робота у курсовій виставі.   

Керівникові треба підготувати студента за усіма умовами його до майбутньої професіональної діяльності.

Допомогти студенту не” заштамповуватись,” а зберігати органіку та поліпшувати естрадний образ, приймаючи участь у шоу-програмі багато разів.

Ознайомити його зі специфікою роботи на телебаченні, радіо.

 

Самостійна  робота студентів – V семестр.

Систематичний індивідуальний тренінг.

Робота над естрадною програмою конферансу, ведучого театралізованого концерту, шоу-програми.

Розробка фрагментів роботи ведучого шоу-програм, задані для поширення або уточнення   акторського плану.

За час навчання учні беруть участь як виконавці в підготовці концер­тних програм, в проведенні конкурсів, творчих показів, вечорів молоді, театралізованих заходів.

 

Результати  5 семестру:

-           Студент повинен вміти :

-           провести наскрізну дію ролі,  визначити надзавдання  та володіти сценічною дією в обставинах публічної творчості, тобто вміти поєднувати художню переконливість та виконання з акторським контролем за зовнішньою та внутрішньою дією;

-           володіти словесною дією та взаємодією у сполученні з акторським контролем за мовою та реакцією глядачів, володіти прийомами імпровізації; спілкуванням з партнером та глядацьким залом;

-           вміти зберігати імпровізаційну природу дії в рамках знайдених пристосувань, мізансцен та темпо-ритму  у шоу-виставі;

-                       вміти створити та включити свій задум ролі у спільний малюнок шоу-вистави, створений режисером;

-           вміти самостійно знайти та запропонувати режисеру деталі зовнішньої форми образу (характерність, грим, костюм ведучого шоу-програми);

-    володіти перспективою артиста (розподілення психофізичного навантаження протягом всієї шоу-вистави);

-           вміти підтримати творчу атмосферу на сцені і серед глядацького залу, який приймає активну участь у програмі,  тощо.

 

Екзаменаційні вимоги V семестру.

Теоретичний аналіз драматургії номера, уривка і твору над яким працював студент  у  шоу-виставі  (розвідка розумом”)

-           визначення теми, ідеї твору;

-           головної події і дійового конфлікту;

-           наскрізної дії;

-           надзавдання і наскрізної дії даної ролі;

-           головної події даного персонажа;

-           розкриття запропонованих обставин, встановлення відношень з партнером;

-           визначення головної події в уривку і зв`язку з головною подією твору;

-           створення біографії персонажа;

-           визначення конкретних завдань, логіки вчинків дійової особи, логіки --мислення і поведінки в даному уривку;

-           розкриття підтексту;

-           освоєння внутрішнього монологу;

-           визначення дії в зонах мовчання.

 

Показ концертних номерів  різних жанрів і уривків з музично-драматичних творів (сцен з п`єс, музичних комедій, інсценування пісень, оперет, водевілю.) поєднаних  режисерським рішенням).

Як можливе доповнення – показ самостійних робіт (фрагменти)  з шоу  - програм ,які відбуваються у місті, області, країні, в яких приймають участь студенти.

Оцінка з майстерності актора враховує роботу студентів у зазначених жанрах, а також у курсовому естрадному спектаклі.

Вимоги до студентів :

-    професійні навички та вміння, перелічені у вимогах V семестру, найбільш повне та впевнене володіння ними, а також професійним володінням до справи артистичної етики;

-           уміння переконливо виявити характер образу ;

-           уміння імпровізувати під час спілкування з глядацьким залом;

-           уміння відрізнити та виявити жанрову різноманітність природи почуттів, сценічну впевненість найбільш поширених театральних жанрів (на матеріалі навчальних та самостійних робіт).

 

 

Кількість годин: Всього аудиторних – 176 з них: лекції – 26, практичні – 106, Індивідуальні – 44.

Самостійна робота – 94.

 

 

Тематичний план /денна форма навчання/

№

п/п

Назва теми

Кількість годин

Лекц.

Інд.

Практичні

Самост.

Форма контролю

1 курс

І семестр 18 тиж.

1

Розділ.

Театр як вид мистецтва. Основні принципи театру. Головні напрямки в акторському мистецтві.

 

2

 

 

 

 

2

К.С.Станіславський - засновник всесвітньовідомої акторської школи. Система К.С.Станіславського – система виховання актора. Принципи системи К.С.Станіславського.

2

 

 

 

 

3

Етика та дисципліна К.С.Станіславського

 

2

 

 

 

 

4

Розділ.

Внутрішня техніка актора за системою К.С.Станіславського.

2

 

 

 

 

5

Дія – основа акторського мистецтва. Елементи психотехніки акторської майстерності.(елементи органічної дії).

 

 

2

 

 

6

Вправи на елементи сценічної дії.

 

 

2

 

 

7

Магічне “Як би”. Запропоновані обставини.

 

 

2

 

 

8

Розділ . Робота над етюдом.

Драматургія. Жанри драматургії. Подія як стрижень етюду ,номеру, епізоду, вистави. Драматургія етюду. Види етюдів. Порядок роботи над етюдом.

2

 

 

 

 

9

Етюди на безпредметну дію знайому по  життєвому досвіду.

 

 

2

 

 

10

Парні етюди (спілкування в умовах мовчання).Темп і ритм дії.

 

 

2

 

 

11

Групові етюди “ми у знайомих обставинах життя”. Техніка самоспостереження: характер, звички, хода, мова, постава.

 

 

2

 

 

12

Створення етюдів на подію з літературних творів, байки.

 

 

2

 

 

13

Музично-пластичні етюди.

 

 

2

 

 

14

Показ практичних робіт. Тренінг з психотехніки актора. Етюди.

 

 

2

 

 

Всього за семестр:

 

 

 

 

 

1 курс

 

ІI семестр 17 тиж.

 

1

Розділ.

Робота над роллю з інсценівок,  уривків   художніх творів  різних за жанром.

2

 

 

 

 

 

2

Вибір уривків з літературних творів. Створення інсценівки. Визначення жанру.

 

 

2

 

 

 

3

Дійовий аналіз драматургічного твору та дійова партитура ролі.

 

 

2

 

 

 

4

Ідейно-тематичний аналіз твору, інсценівки.

 

 

2

 

 

 

5

Розділ.

Етюдна робота. Логіка дії, конфлікт,  запропоновані обставини.

2

 

 

 

 

 

6

Пошуки мізансцен у сценічному просторі.

 

 

2

 

 

 

7

Робота виконавців над пластичним рішенням  ролі.

 

 

2

 

 

 

8

Семінарське заняття.

 

 

2

 

 

 

9

К.С. Станіславський Робота актора над роллю

 

 

2

 

 

 

10

Пошук характерності ролі (зовнішньої та внутрішньої.

 

 

2

 

 

 

11

Робота над роллю – бачення підтекст, внутрішній монолог.

 

 

2

 

 

 

12

Робота над втіленням акторських робіт інсценівок у єдиному творчому рішенні вистави.

 

 

2

 

 

 

13

Утілення  програми. Прогонні, монтувальні, генеральна репетиції.

 

 

2

 

 

 

14

Показ практичних робіт.

 

 

2

 

 

 

Всього за семестр:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 курс

ІII семестр 18 тиж.

1

Розділ.

Робота над уривками з музично-драматичних творів класичних та сучасних авторів.

2

 

 

 

 

2

Розкриття ідеї твору шляхом  сценічного втілення ролі.

 

 

2

 

 

3

Розбір ролі за дійовими фактами ( дійова партитура ролі)Головні  та другорядні події у ролі.

2

 

 

 

 

4

Розкриття запропонованих обставин, встановлення відношення з партнером. Визначення   конфлікту.

 

 

2

 

 

5

Дія розвідкою у запропонованих обставинах.

 

 

2

 

 

6

Етюдна робота. Пошуки пристосувань, взаємодія з партнером.

 

 

1

 

 

7

Робота над побудовою ланцюжка дії.

 

 

2

 

 

8

Робота виконавців над зовнішнім і внутрішнім характером   ролі.

 

 

1

 

 

9

Робота над пластичним рішенням ролі.

 

 

2

 

 

10

Визначення дії у зонах мовчання.

 

 

1

 

 

11

Робота  над словом у ролі. Розкриття підтексту. Пошук  “зерна образу”.

 

 

2

 

 

12

Розкриття дійової природи музики. Робота над музичними, танцювальними номерами ролі.

 

 

1

 

 

13

Робота над втіленням ролі. Прогонні, монтувальні, генеральна репетиції.

 

 

2

 

 

14

Утілення  програми. Показ програми в учбовому театрі.

 

 

1

 

 

Всього за семестр:

 

 

 

 

 

2 курс

 

IV семестр 17 тиж.

 

1

Розділ.

Робота над концертною програмою. літературно-музичною композицією, мовними і музично-мовними жанрами естради: фельєтон,  естрадна реприза, куплети, пародії.

2

 

 

 

 

 

2

Особливості і різновиди розмовних жанрів. Специфіка роботи над музично-мовним жанром естрадною репризою.

2

 

 

 

 

 

3

Специфіка роботи над музичним фельєтоном.

 

 

2

 

 

 

4

Естрадний номер і методика роботи над ним.

 

 

2

 

 

 

5

Складові художньої цілісності естрадного номеру

 

 

2

 

 

 

6

Засвоєння особливостей творчості ведучого на естраді.

 

 

2

 

 

 

7

Техніка і культура мовлення, хода і пластика ведучого концерту.

 

 

1

 

 

 

8

Мистецтво ведення і конферансу. Жанр конферансу

 

 

2

 

 

 

9

Робота над конферансом. Пошуки сценічного образу

 

 

1

 

 

 

10

Робота над оволодінням структури конферансу

 

 

2

 

 

 

11

Робота над пошуками музично-словесної виразності.

 

 

1

 

 

 

12

Пошуки мізансцен.

 

 

2

 

 

 

13

Утілення  програми. Прогонні, монтувальні, генеральна репетиції.

 

 

1

 

 

 

14

Показ практичних робіт.

 

 

1

 

 

 

Всього за семестр:

 

 

 

 

 

 
 

3 курс

V семестр 18 тиж.

1

Розділ.

Акторська робота в шоу-програмі, виставі  учбового театру або на майданчику.

2

 

 

 

 

2

Робота над  різновидами розмовних жанрів.

2

 

 

 

 

3

Специфіка роботи над музично-мовним жанром – естрадною репризою. Пошуки індивідуального рішення образу.

 

 

2

 

 

4

 Пошуки зовнішньої характерності героя, його мовних можливостей.

 

 

1

 

 

5

Естрадний номер з партнером.

 

 

2

 

 

6

Методика роботи над естрадним номером з партнером.

 

 

1

 

 

7

Робота над складовими художньої цілісності естрадного номеру з партнером.

 

 

1

 

 

8

Удосконалення особливостей творчості актора на естраді, особливос­тей психотехніки на естраді.

 

 

2

 

 

9

Робота над удосконаленням техніки і культури мовлення. Пошуки індивідуального рішення персоніфікованого ведучого програми, концерту.

 

 

2

 

 

10

 Пошуки сценічного образу.

 

 

1

 

 

11

Робота над пошуками музично-словесної виразності.

Пошуки і фіксування  мізансцен

 

 

2

 

 

12

Робота над удосконаленням структури шоу-вистави

 

 

 

2

 

 

13

Втілення  програми. Прогонні, монтувальні, генеральна репетиції.

 

 

2

 

 

14

Показ програми на учбовій сцені, майданчику

 

 

2

 

 

 

 

 

ЗМІСТ КУРСУ.

 

Вступ до предмету “Майстерність актора”.

Розділ 1.    Театр як вид мистецтва. Освоєння елементів акторської майстерності в роботі над вправами.

 

Тема 1

Основні принципи театру. Головні напрямки в акторському мистецтві.

Поняття про майстерність актора. Місце предмету “Майстерність актора” в загальній програмі навчання майбутнього режисера естради та масових свят та взаємозв’язок з іншими предметами Необхідність систематичної роботи як обов’язкової умови успіху у розвитку виконавської майстерності; шляхи підвищення загальної виконавської культури.

Питання до самостійної роботи

1. Головні особливості театрального  мистецтва.

2. Мистецтво актора. Актор як головний носій специфіки театрального мистецтва.

Література: [10], [11], [12], [36];

 

Тема 2

К.С.Станіславський - засновник всесвітньовідомої акторської школи.

Творча біографія К.С. Станіславського. Головні етапи формування його як актора, режисера, організатора і теоретика театру. Система К.С.Станіславського – система виховання актора. Принципи системи К.С.Станіславського. К.С.Станіславський актор, педагог, режисер

Питання до самостійної роботи

1. Система К.С.Станіславського – система виховання актора.

2. Принципи системи К.С.Станіславського.(Розкрити п’ять принципів системи).

Література: [10], [17], [11], [36];

 

 

Тема 3

Етика та дисципліна К.С.Станіславського

Поняття етики у театральному мистецтві. Основні етичні норми за вимогами сучасного театру. Вчення про етику К.С. Станіславського. Роль дисципліни у сучасному процесі театральної творчості. Норми поведінки актора за лаштунками сцени.

Питання до самостійної роботи

1. Етика та дисципліна К.С.Станіславського.

2. Дилетантизм. (розкрити поняття дилетантизму)

Література: [10], [11], [12], [36];

 

 

Тема 4

Внутрішня техніка актора за системою К.С.Станіславського.

Мистецтво “переживання” і мистецтво “удавання”. Розвиток поглядів Станіславського на сценічний метод. Станіславський про природу людини та специфіку сценічної творчості. Сценічна та життєва правда. Актор як творець та інструмент свого мистецтва. Складові системи: “робота актора над собою”  та “робота актора над роллю”.

Питання до самостійної роботи

1. Мистецтво “переживання” і мистецтво “удавання” (розкрити та охарактеризувати поняття)

2. Принцип перевтілення за системою Станіславського.

Література: [10], [11], [12], [36];

 

 

Тема 5

Дія – основа акторського мистецтва. Елементи психотехніки акторської майстерності.(елементи органічної дії).

Дія – основа сценічного життя актора. Дія як головна й необхідна умова перебування актора на сцені. Види сценічної дії. Органічна дія та її риси. Учення К.С. Станіславського про сценічну дію. Поняття про сценічну задачу. Базові елементи акторської техніки переживання: звільнення м’язів, сценічна увага, увага та фантазія, “якби” та запропоновані обставини, оцінка факту, ставлення, логіка та послідовність, відчуття правди та віри, емоційна пам’ять, спілкування (взаємодія).

Питання до самостійної роботи

1. Учення К.С. Станіславського про сценічну дію.

2. Вправи на логіку та послідовність сценічної дії.

Література: [11], [12], [13], [14];

 

 

Тема 6

Вправи на елементи сценічної дії.

Взаємозв’язок елементів системи та їх дійовий характер. Увага, як здатність повної зосередженості на об’єкті дії. Види уваги. М’язова свобода, як умова творчого процесу. «Стільці», «Зосередження», «Дзеркало», «Маріонетки», «Слухання», «Бачення», Кінострічка бачень як елемент сценічної дії.

Питання до самостійної роботи

1. Виконати комплекс вправ на сценічну дію використовуючи взаємозв’язок всіх елементів.

2. Види сценічної дії. Органічна дія та її риси.

 

Література: [10], [13], [14], [36];

 

 

Тема 7

Магічне “Як би”. Запропоновані обставини.

Якби” та запропоновані обставини. “Якби” як найважливіша основа роботи уяви. Запропоновані обставини та їх значення. Уява, як здатність створювати у своєму уявленні нові уявлення, нові образи та явища на матеріалі минулих сприйнять, вміння своїм уявленням діяти на навколишнє сценічне життя з метою зміни його у потрібному напрямі.

 

Питання до самостійної роботи

1. Виконати комплекс вправ на запропоновані обставини.

2. «Якби» - важіль творчості.

Література: [11], [26], [28], [36];

 

 

 

 

 

Розділ 2. Робота над етюдом. Поняття акторського етюду. Роль етюду в творчості майбутнього актора та режисера.

 

Тема 8

Драматургія. Жанри драматургії. Види етюдів. Порядок роботи над етюдом.

Подія як стрижень етюду, номеру, епізоду, вистави. Драматургія етюду. Сценічний етюд як перший етап формування виконавських умінь і навичок. Сценічний етюд як творче та практичне відтворення логіки і послідовності дії. Поняття надзавдання та наскрізна дія етюду. Визначення задачі. Атмосфера етюду. Втілення етюду.

Питання до самостійної роботи

1. Визначення подій в етюді. Ланцюг фізичних дій. Послідовність та безперервність дії. Оволодіння об’єктами уваги.

2. Оволодіння принципами побудови акторського етюду.

 

Література: [10], [16], [18], [36];

 

 

Тема 9

Етюди на безпредметну дію знайому по  життєвому досвіду.

Пам’ять фізичних дій. Вправи на пам’ять фізичних дій (тобто з уявними предметами). Етюди на основі пам’яті фізичних дій. Конфлікт етюду. Зміна ставлення. Ставлення, як здатність вірно оцінити подію (факт), предмет, вчинок партнера.

Питання до самостійної роботи

1. Взаємовідносини з глядачем: гра "на публіку", гра "на глядача" та їх наслідки.

2. Значення безпредметної дії у акторському тренінгу.

Література: [10], [11], [12], [13];

 

Тема 10

Парні етюди (спілкування в умовах мовчання).Темп і ритм дії.

Темп і ритм на сцені. У чому їх відмінність. Темп і ритм як фактор передавання емоційних процесів дій людини. Внутрішній та зовнішній темпоритм. Спілкування (взаємодія). Спілкування як найважливіший закон акторської творчості, основа відтворення на сцені життєвих відносин людей. Пристосування зовнішні та внутрішні. Особливості органічного спілкування. Почуття партнерства на сцені.

Практична робота

Імпровізаційні етюди на запропоновану тему.

Режисерське вирішення сценічного етюду з детальним викладенням дійової лінії.

Акторська робота над сценічним етюдом.

Побудова дії на основі музичної драматургії.

Постановка одиночних, парних, масових етюдів.

Специфіка репетиційної роботи партнерів на сцені.

Поняття парний та масовий етюди, вимоги до їх створення.

Парний етюд в умовах виправданого мовчання.

 

Питання до самостійної роботи

1. Оволодіння методикою роботи над одиночними етюдами (з 1-2 словами), парними, музичними та ін.

2. Парний етюд в умовах виправданого мовчання. Засвоєння принципів сценічного спілкування з партнером у парному етюді.

 

Література: [10], [11], [12], [36];

Тема 11

Групові етюди “ми у знайомих обставинах життя”.

Техніка самоспостереження: характер, звички, хода, мова, постава. Сценічний етюд як процес надбання умінь та навичок у вивченні основних закономірностей органічної дії. Постановка масових етюдів. Органічні пристосування у взаємодії з багатьма партнерами. Специфіка взаємодії у масовому етюді, її характер. Акторська  робота ( масовий етюд). Репетиційний процес масового етюду.

 

Питання до самостійної роботи

1. Групові етюди: “Тварини”, “птахівня”, “псарня”. Групові етюди: “наш цирк”, “казка”.

2. Вправи на ввнутрішній та зовнішній темпоритм  у сценічному етюді.

 

Література: [10], [11], [12], [36];

 

Тема 12

Створення етюдів на подію з літературних творів, байки.

Етюди на взаємодію партнерів з нескладним текстом. Етюди на виправдання “мовчання.” за творами відомих письменників-байкарів. Подія у етюді. Зміна подій. Емоційний вплив атмосфери літературної основи на акторську роботу.

Питання до самостійної роботи

1. Створення етюдів на подію з літературних творів, байки.

2. Аналіз літературного матеріалу та його сценічне втілення

Література: [10], [11], [12], [36];

 

Тема 13

Музично-пластичні етюди.

Музика у акторському етюді. Її значення і органічна взаємодія з акторською грою. Образність у акторському етюді. Методи втілення музично-пластичних образів на сценічному майданчику. Важливість пластичної та м’язової свободи у творчості актора сучасного драматичного театру. Музичність та музичний смак в роботи над етюдами.

Питання до самостійної роботи

1. Значення музики у атмосфері етюду.

2. Створення музично-пластичних етюдів.

Література: [11], [12], [13], [14];

Практична робота

Створення етюдів на задану  тему.

Створення етюдів на основі творів образотворчого мистецтва.

(Робота над етюдами за репродукцією).

 

Тема 14

Тренінг з психотехніки актора.

Вправи на елементи системи Станіславського дають вірне уявлення про дійсну, цілеспрямовану, продуктивну, логічну, послідовну дію. Вправи на звільнення м’язів та сценічну увагу. Взаємозв’язок елементів системи та їх дійовий характер. Вправи на ставлення та зміну ставлення. Вправи на мізансценічне вирішення події. Вправи на внутрішній та зовнішній темпоритм  у сценічному етюді.

Питання до самостійної роботи

1. Створення щоденного індивідуального акторського тренінгу

2. Темп і ритм на сцені. У чому їх відмінність.

Література: [10], [11], [12], [36];

 

ІІ семестр.

Розділ 3 Робота над роллю. Особливості роботи над роллю. Вчення К.С. Станіславського про роботу актора над роллю.

 

Тема 1

Робота над роллю з інсценівок,  уривків   драматичних  творів  різних за жанром.

Перехід від етюдів створених самими учнями до інсценівок художньо – оповідальних добутків сучасних авторів. Інсценівка – переробка для сцени, перетворення оповідального тексту в драматичну форму. Необхідні умови для інсценування літературного твору.

Питання до самостійної роботи

1. Знайомство з автором уривку, його творчістю, часом написання твору.

2. Особливості створення інсценівки.

Література: [22], [36], [41], [42];

 

Тема 2

Вибір уривків з літературних творів. Створення інсценівки. Визначення жанру.

Вибір діючого, побудованого на гострих подіях, закінченого уривку розповіді, чи повісті роману який має зав’язку, розвиток дії, кульмінацію та розв’язку. Наявність виразного, короткого, ясного діалогу, перетворення в необхідних випадках тексту, написанного автором від третьої особи, у діалоги від першого.

Питання до самостійної роботи

1. Жанрові особливості вибраного матеріалу.

2. Розбір уривків з літературних творів сучасних авторів.

Література: [22], [36], [40], [42];

 

Тема 3

Дійовий аналіз драматургічного твору та дійова партитура ролі

Основоположні запропоновані обставини вихідна запропонована обставина або вихідна подія, основна подія (це близько зав'язці),центральна подія (близька кульмінації).

фінальна подія, де кінчається протистояння дії - катастрофа, головна подія (вона в останній фразі або в останній дії героїв. Поняття “єдиної дії”, її складові частини та особливості. Дія як живий органічний процес, який спрямований на досягнення відповідної мети. Дія в умовах сценічного вимислу.

Питання до самостійної роботи

1. Визначити подійний ряд ролі, наскрізну дію інсценівки.

2. Логіка дії, боротьба та сюжет.

Література: [10], [22], [36], [42];

 

Тема 4

Ідейно-тематичний аналіз твору, інсценівки.

Визначення теми та ідеї. Визначення наскрізної дії. Питання до автора та до ролі. Розбір уривків з літературних творів сучасних авторів. Визначення наскрізної дії та лінії дій кожного персонажу в п’єсі (уривку). Роль теми та ідеї у втіленні акторського образу.

Питання до самостійної роботи

1. Визначення теми та ідеї твору. Питання теми та ідеї.

2. Роль теми та ідеї у втіленні акторського образу.

Література: [10], [11], [12], [22];

 

Тема 5

Логіка дії, конфлікт,  запропоновані обставини.

Конфлікт – одне з наріжних понять сучасної теорії режисури. Подійний ряд. Аналіз ланцюжка подій та визначення дій. Основи існування у запропонованих обставинах. Визначення предмету боротьби у драматургії. Логіка та послідовність дій.

Питання до самостійної роботи

1. Аналіз ланцюжка подій та визначення дій.

2. Існування актора у запропонованих обставинах.

Література: [10], [11], [12], [14];

 

Тема 6

Пошуки мізансцен у сценічному просторі.

Актор - творець мізансцен у процесі творення сценічного етюду. Мізансцена як пластична форма вираження у просторі й часі внутрішньої суті завершеного уривка сценічної дії, взаємодії або події, часу конфлікту. Мізансцена як вираження наскрізної дії і надзавдання актора, вистави. Мізансцена як один з універсальних засобів існування актора на сцені. Мізансцена, як один із засобів виразності. Мізансцена – виразник події, взаємостосунків діючих осіб, змісту етюду. Творчі взаємини між режисером й актором, питання ініціативи у процесі процесу побудови дії у вигородках.

Питання до самостійної роботи

1. Мізансцена і природа почуттів актора.

2. Створення мізансцен на основі творів образотворчого мистецтва.

(Робота над етюдами за репродукцією).

Література: [10], [11], [22], [36];

 

Тема 7

Робота виконавців над пластичним рішенням  ролі.

Перевтілення як творча основа та відмінна особливість мистецтва актора, що передбачає здатність актора діяти на сцені в образі іншої людини-персонажа, якого він зображує в даній виставі. Пластичне рішення образу. Елементи сценічних акробатичних трюків, сценічного бою та фехтування у роботі над пластичним рішенням ролі. Хореографічна підготовка актора, та використання хореографії у роботі над образом.

Питання до самостійної роботи

1. Особливості пластичної характерності образу.

2. Робота над щоденним пластичним тренінгом.

Література: [10], [11], [22], [42];

 

Тема 8

К.С. Станіславський Робота актора над роллю

Принцип перевтілення за системою Станіславського. Вахтангов про процес перевтілення під час проведення репетицій. К.С.Станіславський про комплексний характер процесу творчості у роботі актора над роллю. Головний принцип роботи над роллю - від вигаданих чужих обставин до живого дійсного почуття, як шлях від зовнішнього до внутрішнього. Метод дійового аналізу як засіб роботи над роллю та виставою взагалі. Чотири основні етапи роботи над роллю: пізнання, переживання, втілення, вплив. Методика роботи актора над роллю: вивчення дійсності, аналіз літературного матеріалу, акторська робота на репетиціях, вдома і у виставі.

Питання до самостійної роботи

1. К.С.Станіславський про комплексний характер процесу творчості у роботі актора над роллю.

2. Фантазування на тему образу та накопичення  життєвих вражень для створення образу.

Література: [10], [11], [12], [22];

 

Тема 9

Пошук характерності ролі (зовнішньої та внутрішньої.)

Використання своїх спостережень у житті, живопису, фотографії, спроба словесного портрету героя. Робота з гримером та костюмером над зовнішнім виглядом героя. Робота над стилем поведінки, манерами героя та ін. робота з незвичним історичним реквізитом. Етюди на теми автора та епохи. Аналіз лексики героя. Пошуки вірного тону, характерних особливостей голосу, мови героя, манери вимови. Пошуки ходи, жестів, ритму руху, особливості пластики. Етюди на  сценічну пластику.

Питання до самостійної роботи

1. Робота над стилем поведінки, манерами героя та ін. робота з незвичним  історичним реквізитом.

2. Робота з довідниками, бібліографією.

 

Література: [15], [25], [33], [36];

 

Тема 10

Робота над роллю – бачення підтекст, внутрішній монолог.

Що таке підтекст? Підтекст як елемент внутрішньої дії. Приклади підтексту у житті. Вміння знаходити підтекст у ролі. Застосування підтексту у роботі над роллю в уривку з драматичного твору. Другий план. Внутрішній монолог як зміст органічного існування актора на сценічному майданчику.

Питання до самостійної роботи

1. «Бачення» як засіб впливу на почуття.

2. Робота над безперервною «кінострічкою бачення» та підтекстом у словесній дії.

 

Література: [17], [21], [30], [36];

 

ІІI семестр.

Розділ 4 Робота над класичною драматургією. Особливості роботи з класикою. Комічна опера, оперета, музична комедія, водевіль.

 

Тема 1

Робота над уривками з музично-драматичних творів класичних та сучасних авторів.

Розбиття уривка на епізоди та визначення задач у кожному епізоді. Назва епізоду. Методика практичного використання розбивки на епізоди і задачі у роботі над уривками. Критерії вибору уривку. Особливості роботи з класичною драматургією.

Питання до самостійної роботи

1. Визначення теми п’єси та ідеї автора. Визначення надзавдань та наскрізної дії  майбутньої  ролі у виставі.

2. Розбиття уривка на епізоди та визначення задач у кожному епізоді.

Література: [6], [8], [9], [22];

 

Тема 2

Розкриття ідеї твору шляхом  сценічного втілення ролі.

Знайомство з автором уривку, його творчістю, часом написання твору. Визначення теми та ідеї. Визначення наскрізної дії. Актор – впровадник ідеї автора. Позитивне та негативне в образі. Виконавець – «адвокат» героя.

Питання до самостійної роботи

1. Ідея п'єси як  початок у процесі всієї роботи над роллю.

2. Розуміння автором основного конфлікту п'єси й відносини його образа до цьому конфлікту.

Література: [9], [10], [22], [36];

 

Тема 3

Розбір ролі за дійовими фактами ( дійова партитура ролі)

Головні  та другорядні події у ролі. Лінія дії образу. Аналіз усіх подій в уривку та зіставлення їх. Розбір та визначення основного подійного ряду, надзавдань п’єси, а також наскрізної дії ролі і усіх дійових осіб. Розподіл уривку на сцени та епізоди. Визначення зав’язки, кульмінації та розв’язки п’єси і ролі.

Питання до самостійної роботи

1. Визначення місця кожного героя у виставі, його функція.

2. Визначення зав’язки, кульмінації та розв’язки п’єси і ролі.

 

Література: [9], [11], [12], [36];

 

Тема 4

Розкриття запропонованих обставин, встановлення відношення з партнером. Визначення   конфлікту.

Занурення у світ героя. Уточнення його біографії, цілей та дій. Створення кінострічки бачення, внутрішніх монологів. Визначення зерна ролі - найглибшої сутності її, що розкривають типові риси образу. Пошуки логічних пристосувань, вірного прийняття рішення, логічної дії. Конфлікт як засіб взаємодії з партнером.

Питання до самостійної практичної роботи

1. Особливості словесної взаємодії з партнером.

2. Пристосування зовнішні та внутрішні. Особливості органічного спілкування.

 

Література: [10], [36], [42], [45];

 

Тема 5

Дія розвідкою у запропонованих обставинах.

З'ясування “запропонованих обставин”(обставин, причин і умов здійснення вчинків героя).Метод дійового аналізу як засіб роботи над роллю та виставою взагалі. Аналіз словесної дії, підтексту. Запропоновані обставини та пошук логічної дії у сценічному просторі. Епоха та її роль у роботі в запропонованих обставинах.

Питання до самостійної практичної роботи

1. Вправи на пристосування  і взаємодію з партнером.

2. Пошук органічної взаємодії у спілкуванні з партнером у запропонованих обставинах.

Література: [10], [22], [36], [42];

 

Тема 6

Етюдна робота. Пошуки пристосувань, взаємодія з партнером.

Етюдний метод роботи над епізодом. Сценічний етюд як творче та практичне відтворення логіки і послідовності дії. Поняття “єдиної дії”, її складові частини та особливості. Дія як живий органічний процес, який спрямований на досягнення відповідної мети. Головна мета сценічного етюду - навчитися розуміти і будувати життя людини на сцені як цілісний психологічний процес, творчо застосовувати логіку фізичних дій, розвивати почуття правди, уміння логічно й органічно діяти на сцені у різних обставинах для виконання поставленого завдання, уміння зосередити свою увагу на об'єкті дії і з органічною правдою виконувати її.

Питання до самостійної практичної роботи

1. Дія як живий органічний процес, який спрямований на досягнення відповідної мети.

2. Репетиції у етюдному методі роботи над виставою.

Література: [10], [11], [12], [13];

 

Тема 7

Робота над побудовою ланцюжка дії.

Визначення подій в уривку. Ланцюг фізичних та психічних дій. Послідовність та безперервність дії. Побудова дії на основі музичної драматургії. Подійний ряд. Аналіз ланцюжка подій та визначення дій. Зіставлення наскрізної дії героя  з надзавданням та наскрізною дією всієї вистави.

Питання до самостійної практичної роботи

1. Визначення основного подійного ряду ролі.

2. Розбір та визначення основного подійного ряду, надзавдань п’єси, а також наскрізної дії ролі і усіх дійових осіб.

 

Література: [10], [22], [36], [42];

 

Тема 8

Робота виконавців над зовнішнім і внутрішнім характером   ролі.

Пошуки зовнішньої характерності (грим, костюм). Використання своїх спостережень у житті, живопису, фотографії, спроба словесного портрету героя. Робота над характерністю та зовнішньою виразністю образу. Вправи на пошук характерності. Визначення «зерна образу». Робота над зовнішнім виглядом образу, ходою, манерами, темпоритмом героя. Оволодіння історичними деталями та особливостями.

Питання до самостійної практичної роботи

1. Пошуки вірного тону, характерних особливостей голосу, мови героя, манери вимови.

2. Робота над гримом та костюмом.

Література: [11], [12], [33], [45];

 

Тема 9

Робота над пластичним рішенням ролі.

Перевтілення як творча основа та відмінна особливість мистецтва актора, що передбачає здатність актора діяти на сцені в образі іншої людини-персонажа, якого він зображує в даній виставі. Пластичне рішення образу. Елементи сценічних акробатичних трюків, сценічного бою та фехтування у роботі над пластичним рішенням ролі. Хореографічна підготовка актора, та використання хореографії у роботі над образом.

Питання до самостійної практичної роботи

1. Особливості пози і жесту в хореографічному мистецтві, зокрема - балеті.

2. Пошуки ходи, жестів, ритму руху, особливості пластики. Етюди на  сценічну пластику.

Література: [10], [22], [36], [42];

 

Практична робота

Вправи на знаходження психологічного жесту у таких діях: відкривати, закривати, брати, ламати та інше.

Вправи на фантастичний психологічний жест. Вправи на використання жесту при загостренні дії.

П'ять випадків використання психологічного жесту у практичній роботі актора:

• для засвоєння образу ролі в цілому;

• для окремих моментів ролі;

• для окремих сцен вистави;

• для засвоєння партитури атмосфери;

• у роботі над текстом ролі.

Оволодіння технікою психологічного жесту і поняття його забарвлення.

Вправи для виконання коротких фраз із застосуванням різних жестів, зумовлених різноманітним настроєм персонажу.

Особливості психологічних жестів, пов'язаних з відчуттям простору і часу.

Вправи на контрастність: пози і слова, жесту і слова, музики і жесту.

Вправи на відтворення спостережених характерних поз і жестів у повсякденному житті.

Вправи па уповільнений жест, стоп-кадр. Вправи на переведення побутової поведінки у танцювальний рух. Вправи на використання пластики і пантоміми при створенні образу.

 

Тема 10

Визначення дії у зонах мовчання.

Зона мовчання – як запорука безперервної дії. Пауза та засоби існування у сценічному просторі без словесної дії. Увага та розподіл уваги під час зони мовчання.

Питання до самостійної роботи

1. Особливості внутрішнього темпо-ритму ролі.

2. Активна дія під час зон мовчання.

Література: [21], [26], [34], [36];

 

Тема 11

Робота  над словом у ролі. Розкриття підтексту. Пошук  “зерна образу”.

Що таке підтекст? Підтекст як елемент внутрішньої дії. Приклади підтексту у житті. Вміння знаходити підтекст у ролі. Застосування підтексту у роботі над роллю в уривку з драматичного твору. Дія словом – основний вид дії на сцені. Дикція і голос, тон і тембр як засіб акторської виразності в уривку з п’єси. Робота над словесною дією героя. Етюди на «зерно образу».

Питання до самостійної роботи

1. Розкриття підтексту за допомогою пауз, внутрішніх монологів, ритмічної організації вистави.

2. Вправи на рольову  поведінку  у різноманітніших ситуаціях, у запропонованих обставинах, у процесі спілкування на  імпровізаційні теми.

 

Література: [20], [27], [30], [33];

 

Тема 12

Розкриття дійової природи музики. Робота над музичними, танцювальними номерами ролі.

Аналіз музичної драматургії, музичних характеристик образів. Пошуки  музично-словесної виразності. Мізансценування музичних номерів. Вплив музики на внутрішній світ виконавця. Дійова природа музики, вибір музики, роль музики у сценічній дії.

Питання до самостійної роботи

1. Підбір музичного матеріалу до уривку.

2. Дійова природа музики, вибір музики, роль музики у сценічній дії.

Література: [10], [22], [36], [42];

 

Тема 13

Робота над втіленням ролі. Прогонні, монтувальні, генеральна репетиції.

Удосконалення мовної та пластичної виразності. Узгодження дій героя з надзавданням всієї вистави та з задачами інших персонажів, поглиблення ансамблевої вистави. Робота актора на репетиції в процесі створення вистави. Перспектива актора й перспектива ролі. Мимовільне виникнення  рис зовнішньої характерності (від внутрішнього до зовнішнього). Підготовка до генерального прогону та показу вистави.

Питання до самостійної роботи

1. Робота над словом та пластичною виразністю в умовах сценічної площадки.

2. Постійний розбір та контроль кожної вистави та кожного виконавця.  Уточнення вистави та репетиція окремих епізодів.

 

Література: [25], [27], [36], [44];

 

IV семестр.

Розділ 5  Акторська робота у концертному номері.

 

Тема 1

Робота над концертною програмою,  літературно-музичною композицією.

Загальна структура концертної творчості. Особливості акторської роботи у концертній програмі. Мовний рід. Інструментальний рід. Вокальний рід. Хореографічний рід. Спортивно-цирковий рід. Філармонічний та естрадний жанри.

Питання до самостійної роботи

1. Відбір літературного, музичного, вокального, хореографічного, іконографічного та інших матеріалів для створення номерів.

2. Різновиди театралізованого концерту.

 

Література: [40], [48], [50], [52];

 

Тема 2

Особливості і різновиди розмовних жанрів. Специфіка роботи над музично-мовним жанром естрадною репризою.

Виконавча акторська робота в естрадному видовищі. Принципи вибору літературного, музичного, вокального, хореографічного, та інших матеріалів для створення естрадних номерів. Розмовні жанри у акторському мистецтві: фельєтон, пародія, реприза, естрадний монолог.

Питання до самостійної роботи

1. Жанрові ознаки естрадних номерів.

2. Етапи роботи над естрадним номером.

Література: [11], [50], [52], [54];

 

Тема 3

Специфіка роботи над музичним фельєтоном.

Особливості акторської роботи над фельєтоном. Ексцентричний жанр та музика у ньому. Художньо-образне та музичне рішення фельєтону.

Питання до самостійної роботи

1. Особливості музичного ряду у естрадному фельєтоні.

2. Контакт артиста з глядачем у фельєтоні.

Література: [11], [49], [50], [51];

 

Тема 4

Естрадний номер і методика роботи над ним.

Цілі та тематика естрадного номеру. Музичне оформлення естрадного номеру. Особливості роботи актора у естрадному номері.

Питання до самостійної роботи

1. Професійні особливості акторської роботи у естрадному номері.

2. Форми і прийоми акторської гри у естрадному номері.

Література: [11], [50], [52], [54];

 

Тема 5

Складові художньої цілісності естрадного номеру

Образне рішення естрадного номеру.  Існування актора у режисерській формі та запропонованих обставинах. Композиційна побудова естрадного номеру. Наскрізна дія у естрадному номері. Художній смак та естетика сучасної естради.

Питання до самостійної роботи

1. Жанровий синтез естрадного номеру.

2. Сценічна імпровізація у естрадному номері.

Література: [11], [48], [50], [52];

 

Тема 6

Засвоєння особливостей творчості ведучого на естраді.

Особливості психотехніки актора на естраді. Оволодіння мистецтвом імпровізації, психологією актора -  імпровізатора. Спілкування з аудиторією на концертному майданчику.

Питання до самостійної роботи

1. Інформативна функція ведучого концерту.

2. Академічна та театральна манера ведення концерту.

Література: [11], [48], [49], [50];

 

Тема 7

Техніка і культура мовлення, хода і пластика ведучого концерту.

Словесна дія у роботі ведучого концерту.  Пошуки ходи, жестів, ритму руху, особливості пластики ведучого. Робота над виразністю, переконливістю та  яскравістю мови, силою звуку та дикційною чіткістю. Словесна дія, дикція, тембр, сила та краса звуку.

Питання до самостійної роботи

1. Вміння спілкуватися – як неодмінна умова живого зв’язку з глядачем.

2. Хода, поза, жест ведучого.

Література: [11], [48], [49], [50];

 

Тема 8

Мистецтво ведення і конферансу. Жанр конферансу.

Акторські пристосування у роботі над конферансом. Імпровізація як запорука вдалого ведення конферансу. Підготовка до конферансу, пошук та обробка матеріалу. Значення підтексту у роботі над номером конферансу.

Питання до самостійної роботи

1. Склад аудиторії концерту, та узгодження з настроєм  та характером номерів

2. Головні завдання конферансьє.

Література: [11], [22], [48], [49];

 

Тема 9

Робота над конферансом. Пошуки сценічного образу

Оволодіння конферансом (сольним і парним) та музично-літературною композицією. Особливості пошуку акторських образів. Зовнішня характерність естрадних та концертних образів. Мовні особливості естрадних образів. Робота над пошуками музично-словесної виразності.

Питання до самостійної роботи

1. Костюм конферансьє.

2. Художній смак у пошуку сценічного образу.

Література: [11, [22], [48], [50];

 

Тема 10

Робота над оволодінням структури конферансу

Вступ, ділові анонси, інтермедії, пародії, жарти, репризи, власний номер ведучого, завершення концерту.

Питання до самостійної роботи

1. Перша поява конферансьє перед аудиторією.

2. Несанкціоновані паузи та вміння ведучого органічно заповнити їх.

Література: [11], [48], [50], [52];

 

Тема 11

Мізансценування у естрадному концерті..

Особливості мізансценування у концерті. Мізансцена, як один із засобів виразності. Мізансцена – виразник події, взаємостосунків діючих осіб, змісту номеру.

Питання до самостійної роботи

1. Вихід конферансьє – три основні етапи.

2. Мізансценічнічні імпровізації у концерті.

Література: [11], [26], [49], [50];

 

V семестр.

Розділ 6  Акторська робота в шоу-програмі.

 

Тема 1

Акторська робота в шоу-програмі, виставі  учбового театру або на майданчику.

Особливості роботи актора у шоу-програмі. Видовище як головна складова шоу. Комічне як головне начало в мистецтві естради. Засоби створення комічного, національні особливості комічного. Прийоми акторської техніки у шоу-виставі.

Питання до самостійної роботи

1. Атмосфера видовища і її вплив на роботу актора.

2. Типажність у образах актора естради.

Література: [11], [22], [48], [49];

 

Тема 2

Робота над  різновидами розмовних жанрів.

Розмовні жанри у акторському мистецтві: фельєтон, пародія, реприза, естрадний монолог.

Основні тотожності та розбіжності між різними розмовними жанрами. Знайомство з основними видами естрадних видовищ, концертів, вистав. Робота по формуванню естрадного репертуару.

Питання до самостійної роботи

1. Етюди з неіснуючими партнерами. Технічна підготовка для спілкування з глядачем.

2. Словесна дія у естрадному жанрі.

Література: [11], [50], [51], [52];

 

Тема 3

Специфіка роботи над музично-мовним жанром – естрадною репризою. Пошуки індивідуального рішення образу.

Специфіка естрадної драматургії. Основи побудови мікродраматургії на прикладі сценічної репризи. Мінімалізм як основа комічного ефекту. Куплети – музично-мовний жанр на сучасній естраді. Індивідуальне рішення образу: пластика, мова, оформлення.

Питання до самостійної роботи

1. Художній смак у пошуку сценічного образу.

2. Імпровізаційні вправи.

Література: [11], [48], [49], [50];

 

Тема 4

Пошуки зовнішньої характерності героя, його мовних можливостей.

Пластика образу, виразність жестів та поз. Краса та пластичність рухів по сцені, мімічна виразність. Робота над стилем поведінки, манерами героя. Аналіз лексики героя. Пошуки вірного тону, характерних особливостей голосу, мови героя, манери вимови.

Питання до самостійної роботи

1. Тембральна характеристика образу на естраді.

2. Сценічний костюм як засіб художньої виразності.

Література: [11], [22], [36], [48];

 

Тема 5

Естрадний номер з партнером.

Особливості роботи з партнером у естрадному жанрі. Володіння словесною дією та взаємодією з партнером у сполученні з акторським контролем за мовою та реакцією глядачів, володіння прийомами імпровізації; спілкуванням з партнером та глядацькою аудиторією.

Питання до самостійної роботи

1. Побудова комедійного конфлікту на основі протилежності характерів.

2. Засоби театралізації у парному естрадному номері.

Література: [11], [48], [49], [50];

 

Тема 6

Методика роботи над естрадним номером з партнером.

Особливості роботи актора у естрадному номері. Пошуки пристосувань у роботі з партнером. Імпровізація у роботі з партнером.

Питання до самостійної роботи

1. Роль глядача у парному естрадному номері.

2. Основні етапи роботи над естрадним номером.

Література: [11], [48], [50], [52];

 

Тема 7

Робота над складовими художньої цілісності естрадного номеру з партнером

Композиційна побудова естрадного номеру. Цілі та тематика естрадного номеру.

Музичне оформлення естрадного номеру. Почуття партнерства та взаємодія у парному естрадному номері.

Питання до самостійної роботи

1. Поєднання індивідуальності артиста з літературним матеріалом.

2. Оригінальні форми виразності у естрадному номері.

Література: [11], [48], [50], [51];

 

Тема 8

Удосконалення особливостей творчості ведучого на естраді, особливос­тей психотехніки актора на естраді.

Естрадний номер – самостійний витвір сценічного мистецтва, побудований по всіх законах драматургії. Естрадний номер самостійний вид сценічного мистецтва. Спосіб існування артиста в номері – це творчий процес, який визначається естрадними пропонованими обставинами. Артист не перевтілюється в художній образ, а надягає маску певного персонажа

Питання до самостійної роботи

1. Особливості роботи з мікрофоном на естраді.

2. Форми і прийоми акторської гри у естрадному номері.

Література: [11], [48], [49], [50];

 

 

Тема 9

Пошуки індивідуального рішення персоніфікованого ведучого програми, концерту.

Робота над пошуками музично-словесної виразності. Пошуки мізансцен. Робота над конферансом. Пошуки сценічного образу. Знайомство з основними видами естрадних видовищ, концертів, вистав. Техніка і культура мовлення, хода і пластика ведучого концерту.

Питання до самостійної роботи

1. Слово і голос у роботі ведучого.

2. Творча індивідуальність виконавця – найважливіший компонент естрадного мистецтва.

Література: [11], [48], [50], [51];

 

Тема10

Робота над конферансом. Пошуки сценічного образу.

Оволодіння конферансом (сольним і парним) та музично-літературною композицією. Особливості пошуку акторських образів. Зовнішня характерність естрадних та концертних образів. Мовні особливості естрадних образів. Робота над пошуками музично-словесної виразності.

Питання до самостійної роботи

1. Сценічний костюм ведучого.

2. Засоби пластичної виразності у роботі ведучого.

Література: [11], [22], [48], [52];

 

Тема 11

Робота над пошуками музично-словесної виразності. Пошуки і фіксування  мізансцен.

Слово як головний чинник взаємодії з аудиторією та партнером. Мізансцена, як один із засобів виразності. Мізансцена – виразник події, взаємостосунків діючих осіб, змісту номеру. Принципи вибору літературного, музичного, вокального, хореографічного, та інших матеріалів для створення естрадних номерів.

Питання до самостійної роботи

1. Музикальне оформлення шоу. Особливості.

2. Мізансценування у шоу-виставі.

Література: [11], [50], [51], [52];

 

Тема 12

Робота над удосконаленням структури шоу-вистави.

Проведення генеральних репетицій та показу видовища на сцені учбового театру, концертної організації або на телебаченні. Робота над втіленням задуму видовища: визначення надзавдання, наскрізної дії та жанру постановки, монтажу виразних засобів.

Аналіз теоретичних та практичних проблем, що виникають перед студентами в умовах роботи над шоу-виставою, естрадним видовищем.

Питання до самостійної роботи

1. Особливості репетиційного періоду шоу-вистави.

2. Значення, світлового та звукового оформлення у структурі шоу-вистави.

Література: [11], [50], [51], [52];

 

 

 

Перелік тем контрольних робіт /заочна форма навчання/

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1.     Ардов В.С. Разговорные жанры  на эстраде. - М.,1968.

2.     Брехт Б. Театр. -М., Искусство,1965.

3.     Брук П. Пустое пространство. – М.,1978.

4.     Вольдемар Пансо. Труд и талант в творчестве актера. - М., Искусство, ВТО, 1989.

5.     Вахтангов Е.Б. Материалы и статьи.- М.,1959.-467 с.

6.     Гринев В.А. Ритм в искусстве актера. – М.,1966.

7.     Горчаков Н. К.С.Станиславский о работе режиссера с актером. - М.,Искусство, ВТО, 1958.

8.     ДемидовН.В.      Искусство жить на сцене. - М., 1965.

9.     Ершов П. Технология актёрского искусства. - М., Очерки. ВТО, 1959.

10.                                   Зайцев В.П. Режисура естради та масових видовищ: навч. Посібник – К. 2003

11.                                   Захава Б.Е. Мастерство актера и режиссера.  - М., Искусство ,1984.

12.                                   Кристи Г. Воспитание актера школы Станиславского.  - М., Искусство ,1978.

13.                                   Кнебель М.О.   Поэзия педагогики.  - М., Искусство,1976.

14.                                   Кнебель М.О. Слово в творчестве актера. -М., Искусство, 1954 .

15.                                   Кудашева Т.Н. Руки актера. – М.,1970.-188 с.

16.                                   Крег Г. Про мистецтво театру. –К.,1974.

17.                                   Корнієнко Н. Лесь Курбас: Репетиції майбутнього. – К.,1988.

18.                                   Лесь Курбас.Літературна спадщина. – М., 1987.

19.                                   Лесь Курбас. Спогади сучасників. К.,1969.

20.                                   Лордкипаридзе Н. Актер на репетиции. -  М.,Искусство, 1978.

21.                                   Мейєрхольд В. Статьи, письма , беседы. – М.,1968.

22.                                   Михайлова А. Образный мир сцены. –М., 1979.

23.                                   Новицкая Л.П. Тренинг и муштра .  -М., Сов.Россия , 1969.

24.                                   Немирович-ДанченкоВ.И.  О творчестве актера. - М., Искусство, 1984.

25.                                   Набатов И.Е. Заметки зкстрадного сатирика.  -М., Искусство, 1957.

26.                                   Пацунов В. Театральная вертикаль. _ К.,2000.

27.                                   Пискатор Е. Политический театр. – М.,1982.

28.                                   Попов Д.А. Творческое наследие. - М., ВТО, 1985.

29.                                   Рудницкий К. Мейерхольд. – М., 1981.

30.                                   Станиславский К.С. Собрание сочинений. – М.,Искусство,1958.

31.                                   Статьи и воспоминания о Л.Курбасе. - М., Искусство, 1988.

32.                                   Савкова З.В. Монолог в искусстве массовых представлений.- Л., 1979.

33.                                   Савкова З.В. Речевой хор в массовом представлении. - Л., 1977 .

34.                                   Симонов П., Ершов П. Темперамент. Характер. Личность. – М., 1984.

35.                                   Сборник . Мастерство актера (теория и практика) - М., ГИТИС, 1985 .

36.                                   Смирнов-Сокольский Н.П. Сорок пять лет на зстраде. - М., Просвещение, 1976 .

37.                                   Станиславский К.С. Работа актера над собой. - М., Искусство, 1985.

38.                                   Товстоногов Г. Круг мислей. - М., Искусство,1972.

39.                                   Таиров А.Я. Записки режиссера. - М., ВТО, 1970.

40.                                   Уварова Е.Д.  Эстрадный театр : миниатюры, обозрения , мюзик-холлы 1917-1945 гг. - М., 1983.

41.                                   Черкашин Р.О. Художнє слово на сцені.  -К., 1989 .

42.                                   Шифрин А.  Моя работа в театре. - М., Советский художник, 1966.

43.                                   Шехматов Л.М.  Сценические этюды. - М., Просвещение", 1969.

44.                                   Эфрос Н.М. Записки чтеца. - М., 1980.

45.                                   Эфрос А.  Профессия - режиссер.  - М.,1979. 45.

46.                                   Эфрос А.  Репетиция - любовь моя. - М., Искусство,1975.

47.                                   Энштейн С.М. Избраные произведения: в 6 т. – М., 1964-1969. т.2-4.

48.                                   Яхонтов В.Н. Театр одного актера.  - М., Искусство, 1958.

 

 

Література додаткова

49.                                   АрдовВ.Е. Разговорные жанры эстрады и цирка.-М.,Искусство, 1968.

50.                                   Борев Ю.П. О комическом.-М., Искусство,1957.

51.                                   Дземидок Богдан. О комическом.-М., Прогресс,1974.

52.                                   МечикД.И. Искусство актера на эстраде.-Л.,Искусство,1972.

53.                                   Шапировский Э.Б. Конферанс и конферансье.-М., Искусство,1964.

54.                                   Ярон Г.М. О любимом жанре.-М., Искусство,1963.